The Saboteur
Цікавий факт
Остання робота каліфорнійської студії Pandemic Studios перед її закриттям компанією Electronic Arts у листопаді 2009 року, The Saboteur вийшла наступного місяця й пропонує окупований Париж у відкритому світі, перше масштабне інтерактивне зображення французької столиці під нацистським чоботом. Директор Том Френч і сценарист Шон Паттен розповідають історію Шона Девліна, ірландським механіком і пілотом, натхненним справжнім Вільямом Гровером-Вільямсом, агентом британської SOE та переможцем Гран-прі Монако 1929 року.
Місто, достовірно відтворене від Сакре-Кер до Будинку інвалідів, постає у сміливій візуальній мові: округи під контролем нацистів зображено чорно-білими з червоними акцентами в дусі Sin City, а квартали, звільнені Опором, повертають собі кольори. Гравець вільно мандрує пішки, автомобілем, дахами і навіть літаком, виконуючи основні місії та випадкові диверсії: знищення зенітних гармат Flak, підрив бункерів, ліквідація офіцерів СС. Саундтрек поєднує джаз-мануш Джанго Рейнгардта, пісні Едіт Піаф і оригінальні композиції Крістофера Леннерца.
Типова сесія триває від 1 до 2 годин, а повна пригода займає добрі 30 годин. Гра віддає шану французькому Опору через таких персонажів, як співачка Скайлар Сінклер чи учасник Опору Люк Годен, і непомітно натякає на історичних діячів секції F управління SOE.
Pandemic, уже відома завдяки Mercenaries і Star Wars: Battlefront, залишила цим проєктом своєрідний творчий заповіт, сповнений елегантності та гумору. З того часу The Saboteur здобула статус культової гри й досі цінується за унікальну атмосферу окупованого Парижа, яку рідко де ще можна знайти у відеоіграх.
Популярність і відгуки
Нагороди — IGN – Best Single-Player Action Game, номінація (2009) · Spike Video Game Awards – Best Action Adventure Game, номінація (2009)









