49-річний — колишній офіцер імператорської російської армії, який 1918 року перейшов на бік Польщі, ветеран польсько-радянської війни. 11 вересня 1939 року Ридз-Сміглий доручає йому організувати оборону фортеці Брест-Литовськ (Брест, на Поліссі) — російської цитаделі XIX століття, що контролює переправу через Буг за 200 км на схід від Варшави. Це величезний чотирикутник площею 1 200 гектарів, що складається з 4 укріплених річкових островів і 84 будівель.
Сили Плісовського мізерні — від 2 500 до 4 000 чоловік залежно від джерел. Він має 4 піхотні батальйони, 2 ескадрони маршової кавалерії, 2 бронепотяги «Смілий» і «Бартош Гловацький», зенітну батарею, більшість гармат якої не мають боєприпасів, і 12 танків «Рено» FT-17 1918 року випуску. Сама фортеця від того часу не модернізувалася.
13 вересня генерала Гайнца Гудеріана з'являється під Брестом після блискавичного просування зі Східної Пруссії — близько 700 км за 13 днів. Корпус налічує 3 дивізії — 10-ту танкову, 20-ту моторизовану піхотну й 3-тю танкову, — близько 42 000 чоловік і 350 танків.
Атака починається 14 вересня о 14:00. Німці зазнають несподіваних втрат: застарілі польські FT-17, влаштувавши засідки у воротах цитаделі, виводять з ладу перші «Панцер II». 16 вересня Плісовський зазнає 2 поранень. У ніч із 16 на 17 вересня у нього лишається лише 1 000 боєздатних бійців, а боєприпаси вичерпуються.
Плісовський мусить вирішити, як вийти з бою.
Плісовський намагається прорватися силою до Ковеля, а далі до румунського кордону. У ніч із 16 на 17 вересня — прорив усіма силами східними мостами фортеці в бік Ковеля. Близько 1 000 чоловік пробиваються крізь німецькі лінії, не без втрат. Сам Плісовський, тяжко поранений, потрапляє в полон до Червоної армії дорогою поблизу Сарн 28 вересня (радянське вторгнення наздогнало його). Його переводять до табору в Старобільську, і він опиняється серед 3 820 польських офіцерів, убитих навесні 1940 року в Харкові НКВС (частина Катинського розстрілу). Його тіло ідентифікують 1990 року під час радянських ексгумацій у П'ятихатках. Брестську фортецю офіційно передають радянським військам 22 вересня під час спільного параду Вермахту й Червоної армії, який приймають Гудеріан і комбриг — символ німецько-радянського розподілу Польщі. Брест стає радянським, а від 1991 року — білоруським.
T01-032