, якому 44 роки, з 1 серпня 1939 року командує 18-м Поморським уланським полком, що входить до складу Поморської кавалерійської бригади полковника Станіслава Гжмота-Скотницького. Уранці 1 вересня 1939 року його полк прикриває відхід польських частин на південь від Хойніць, проти німецької 20-ї моторизованої дивізії, що просувається до Тухолі.
Близько 19:00 його розвідники помічають піхотний батальйон німецького 76-го моторизованого піхотного полку, який стоїть на узліссі Кроянтського лісу й розбиває табір. Польська кавалерія — це кінна піхота: без кірас і без списів, із гвинтівками Mauser wz. 98 і шаблями wz. 34 в офіцерів. Проте кінного бою досі навчають: атаки з холодною зброєю на піхоту, захоплену зненацька поза укриттям.
Місцевість відкрита на 800 метрів. Німецький батальйон — пішки, гвинтівки складено в піраміди. Масталеж має під рукою 2 ескадрони — близько 250 вершників проти 200 піхотинців. Проте він знає, що в районі помічено бронеавтомобілі Sd.Kfz. 222, а кавалерії нічим відповісти на їхню 20-мм гармату. Вікно для несподіваного удару швидко закривається.
Масталеж негайно атакує шаблями, щоб скористатися раптовістю. Атака 2 ескадронів захоплює німецьку піхоту зненацька: вона зазнає втрат і відкочується до лісу. Але за кілька хвилин прибувають бронеавтомобілі Sd.Kfz. 222 і 231 і відкривають вогонь по вершниках, відкритих на рівній місцевості. Масталеж гине, разом із ним близько двадцяти уланів; приблизно п'ятдесят поранено. Німці залишають свою позицію на ніч. 2 вересня італійський військовий кореспондент (, який супроводжує німецьку частину) пише депешу, де стверджує, що польська кавалерія «атакувала німецькі танки шаблями» — помилкова версія, яка стає основою нацистського, а згодом радянського пропагандистського міфу про «польську кавалерію проти Panzer». Насправді під Кроянтами все було навпаки: тактично вдала атака проти піхоти, за якою — відхід під вогнем легкої бронетехніки.
T01-006