Владиславу Лангнеру 42 роки, від 1937 року він інспектор армії у Львові. Львів (польською — Lwów) — головне місто Східної Галичини: 320 000 мешканців, із них 50 % — поляки, 33 % — євреї, 16 % — українці. Культурна й університетська столиця (університет Яна Казимира, Політехніка). Промисловий центр сходу (поблизу — нафтопереробні заводи в Дрогобичі).
7 вересня німецькі війська, що наступають зі Словаччини, виходять до околиць міста. Лангнер організовує оборону: 32 000 чоловік (залишки армій «Карпати» та «Малопольща», регулярний гарнізон, цивільні добровольці), 150 гармат, 11 легких танків, 2 бронепотяги («Смілий» і «Бартош Гловацький», прибули 18 вересня). З 12 до 18 вересня німецька (генерал ) атакує із заходу й півдня. Польські оборонці тримаються.
17 вересня радянське вторгнення змінює все. 19 вересня 6-й радянський кавалерійський корпус (генерал ) сягає східних околиць Львова. Вперше в історії 2 воюючі армії одночасно облягають одне й те саме місто. 20 вересня стихійний збройний інцидент між німецькими та радянськими патрулями (Винники) забирає життя 3 радянських і 2 німецьких військових.
21 вересня до Лангнера прибувають 2 парламентери: німецький полковник фон Шоберт і радянський комбриг Яковлєв. Рейх пропонує почесну евакуацію до Угорщини через німецькі лінії. Радянська сторона вимагає здатися саме їй, погрожуючи атакою, якщо Лангнер поступиться німцям.
Лангнер здається радянським військам, щоб урятувати мешканців (300 000 цивільних), довіряючи обіцянці військового поводження. 22 вересня о 10:00 він підписує капітуляцію перед радянською стороною. Умови, обіцяні Яковлєвим: офіцери вільні, солдатів відпускають під чесне слово, поводження людяне. Жодної з цих обіцянок не дотримано. Усіх офіцерів заарештовують. Близько 10 000 із них навесні 1940 року гинуть і лягають у братські могили Катині, Старобільська й Харкова — серед них майже весь штаб Лангнера. Самого Лангнера ув'язнюють, але в листопаді 1939 року він утікає, переходить до Угорщини, приєднується до Сікорського у Франції. Він командує польською дивізією в Шотландії, а потім служить у британській протиповітряній обороні. Після війни — вигнання у Великій Британії. Помирає в Ньюарку 1972 року. Львів переходить до СРСР; від 1991 року він — у складі незалежної України. Рішення Лангнера залишається одним із найсуперечливіших у вересні 1939 року — воно ґрунтувалося на хибній вірі в міжнародне право в протистоянні з владою, яка його не поважала.
T01-031