У травні 1941 року новісінький німецький лінкор «Бісмарк», наймогутніший у Європі, разом із важким крейсером «Принц Ойген» намагається прорватися в Атлантику, щоб громити там конвої. Адмірал веде їх через Датську протоку між Гренландією та Ісландією. Королівський флот, що вистежує німців, перехоплює їхню ескадру на світанку 24 травня.
Назустріч «Бісмарку» виходить гордість британського флоту: HMS «Гуд», величезний лінійний крейсер часів Першої світової війни, символ морської могутності імперії, у супроводі нового, але недобудованого лінкора «Принс оф Вейлз». Ними командує віцеадмірал . «Гуд» має відомий недолік: недостатнє бронювання палуби проти снарядів, що падають під крутим кутом із великої відстані.
Голланд має обрати тактику зближення: іти на зближення найкоротшим курсом, щоб якнайшвидше скоротити дистанцію й вивести «Гуд» з-під навісного вогню, ціною невигідного кута стрільби; вступити в бій на великій відстані, маневруючи й підставляючи вразливу палубу «Гуда»; або дочекатися підкріплень, ризикуючи дозволити ворогові проскочити до конвоїв. Рішення ухвалюється за лічені хвилини, на крижаному світанку.
Голланд іде найкоротшим курсом, щоб швидко скоротити дистанцію, але кут підходу спершу дозволяє вести вогонь лише носовим баштам його кораблів. Через кілька хвилин після відкриття вогню снаряд «Бісмарка» влучає в «Гуд» біля кормових артилерійських погребів: корабель вибухає й тоне за 3 хвилини, забираючи понад 1 400 життів — виживають лише 3 людини. Пошкоджений «Принс оф Вейлз» мусить вийти з бою. Втрата «Гуда», корабля-символу, приголомшує британське суспільство. Але «Бісмарк», уражений і з мазутним слідом позаду, не може продовжувати рейд і мусить іти до французького порту: починається запекле полювання, що завершиться через 3 дні. Трагедія «Гуда» показує вразливість лінійних крейсерів попереднього покоління перед сучасними лінкорами.
T07-024