Генерал-майор , новозеландський герой Першої світової війни й особистий вибір Черчилля, 30 квітня 1941 року бере на себе командування союзними силами на Криті. Він зовсім не в захваті: його гарнізон — строката суміш британців, новозеландців і австралійців, евакуйованих із Греції, погано оснащених і майже позбавлених прикриття з повітря.
Проте Фрейберг має в розпорядженні виняткову перевагу. Завдяки «Ультрі» — розшифруванню кодів Люфтваффе — британське командування знає німецькі плани операції «Меркурій»: масований повітряно-десантний удар по аеродромах Малеме, Ретімнона та Іракліона. 6 травня «Ультра» називає цілі; 15 травня дату нападу призначено на 19-те, а згодом перенесено на 20-те.
Але розвіддані передають Фрейбергу під виглядом донесення шпигуна з Афін, щоб ніколи не видати джерело. До того ж за тодішньою доктриною острів захоплюють із моря: жоден острів іще не впав лише завдяки парашутистам. Тож Фрейберг має зважити точність відомостей, на які не може відкрито спертися, проти морської загрози, якої, як навчає його весь офіцерський досвід, слід остерігатися.
Вранці 20 травня, коли наближаються перші «Юнкерси», усе залежить від розподілу його мізерних резервів.
Фрейберг утримує потужні берегові резерви проти вторгнення з моря: попри точність «Ультри», він залишає основну частину свого угруповання зверненою до морської загрози, яка в такому вигляді так і не з'явиться, а аеродром Малеме обороняє лише . Коли 20 травня 1941 року німецький повітряно-десантний удар таки обрушується — «вони прибули хвилина в хвилину», зауважує Фрейберг за сніданком, — він відмовляється використати артилерію проти планерів і вагається, чи починати контратаку, яка розгромила б парашутистів, поки ті не встигли організуватися. У ніч на 21 травня 22-й батальйон відходить із висоти 107, віддаючи злітну смугу. Тоді там масово сідають німецькі транспортні літаки. Як наголошують історики, ця зацикленість на примарній висадці з моря біля Ханьї перетворює небачену розвідувальну перевагу на одну з найгіркіших британських поразок війни.
T07-041