Нідерландська Ост-Індія — один із найбільших постачальників нафти в Азії: Суматра, Борнео та їхні нафтопереробні заводи живлять вирішальну частку регіонального ринку. Для Японії, спраглої пального, ці родовища — першорядна ціль.
У 1939 році напруга зростає. Якщо вторгнення станеться, питання вже не в тому, щоб обороняти свердловини, які з військового погляду не втримати, а в тому, що з ними робити.
Чи треба все знищити, щоб позбавити загарбника цього ресурсу, зберегти споруди в надії повернути їх цілими, чи непомітно розосередити найцінніше обладнання?
Нідерландська влада обирає знищення. Під час японського наступу на початку 1942 року промисли й нафтопереробні заводи (Таракан, Балікпапан, Палембанг) підпалюють і руйнують. Проте руйнування лише часткові: за допомогою тисяч техніків, що прибули з Японії, видобуток відновлюється вже наприкінці 1942 року, а 1943-го досягає близько 90 % рівня 1938 року.
T00-075