40-річний від листопада 1938 року — народний комісар внутрішніх справ СРСР, голова НКВС, радянського апарату репресій. Як і Сталін, він грузин; під час розстрілів 1938–1940 років він сам «вичистив» свого попередника Єжова.
Радянське вторгнення до Польщі 17 вересня 1939 року ставить під контроль СРСР 200 000 км² і 13 мільйонів жителів — Волинь, Полісся, Західну Білорусь, Східну Галичину, північну частину Віленського воєводства. Берія вже від 19 вересня має точні вказівки Сталіна: політично усунути польський керівний клас на окупованих територіях.
Наказ НКВС № 0308 від 19 вересня 1939 року визначає 4 категорії «класових ворогів», яких слід заарештувати. Спершу це офіцери польської армії, кадрові й запасу; далі поліцейські, жандарми й прикордонники (КОП); потім цивільні чиновники — судді, прокурори, старости, мери; нарешті поміщики, промисловці й торговці, віднесені до «буржуазії».
До цього переліку невдовзі додадуть священників, журналістів, професорів, інженерів і лікарів, які до 1918 року служили в російській або австрійській армії. До 30 листопада 1939 року заарештовано 220 000 осіб — половину лише в жовтні. Арешти тривають до червня 1941 року.
Берія пропонує Сталіну фізичне знищення — «адміністративне» усунення без суду. Записка Берії Сталіну від 5 березня 1940 року, підписана Сталіним, Ворошиловим, Молотовим і Мікояном, наказує розстріляти 25 700 поляків, що перебувають під вартою, — з них 14 700 офіцерів і 11 000 польських та єврейських чиновників зі східних територій. Розстріли проводить НКВС у квітні–травні 1940 року в Катинському лісі (4 421 убитий, табір у Козельську), у Мідному поблизу Калініна (Твер) (6 311 убитих, табір в Осташкові), у П'ятихатках поблизу Харкова (3 820 убитих, табір у Старобільську), а також в інших братських могилах, виявлених пізніше (імовірно, в Биківні поблизу Києва й Куропатах поблизу Мінська). Усього — 22 000 поляків. Тіла ховають у братських могилах групами по 10–12. Німці виявляють братські могили в Катині у квітні 1943 року й використовують їх в пропагандистських цілях. СРСР заперечує й до 1990 року звинувачує німців; тоді офіційно визнає відповідальність СРСР. Записку Берії від 5 березня 1940 року Єльцин розсекречує 1992 року. Берію страчують його колишні колеги по Політбюро після смерті Сталіна, у грудні 1953 року. Катинський розстріл залишається одним із головних масових злочинів радянського комунізму; триває гостра юридична дискусія: Європейський суд з прав людини 2013 року відмовився кваліфікувати подію як геноцид.
T01-072