Пйотркув-Трибунальський, 51 000 мешканців у 1939 році, з них 15 000 євреїв (29 % населення), — одне з найстаріших міст Польщі. Розташоване за 47 км на південь від Лодзі, на осі Варшава — Краків, воно з XV століття має велику єврейську громаду. Німці окуповують його 5 вересня 1939 року.
Експрес-лист Гейдріха від 21 вересня наказує зосередити євреїв у великих промислових містах. Німецький комісар (гауптштурмфюрер СС зі СД), призначений до Пйотркува ще 12 вересня, виконує вказівку з особливим завзяттям. 8 жовтня 1939 року він видає розпорядження, що офіційно створює гетто в Пйотркуві — перше формально встановлене гетто на польській землі. Периметр охоплює 4 вулиці в центрі міста: Гарнцарську, Староваршавську, Війська Польського й Переца. Межі позначено дерев'яними загородами, нагляд здійснюють польська поліція під німецьким контролем (Granatowa) і СД.
15 000 польських євреїв (мешканців Пйотркува) і ще 10 000 євреїв, депортованих з інших міст, за 2 місяці скупчують там — 25 000 осіб на території, розрахованій на 5 000. Муру немає — це відкрите гетто (мури з'являться лише навесні 1940 року, а у Варшаві — у жовтні 1940 року). Повної ізоляції немає — мешканці ще можуть виходити з перепустками, на заводах і фермах запроваджено примусову працю.
Дрексель створює також перший інституційний польський юденрат на чолі із Залманом Тененбергом. Нав'язане завдання: організувати внутрішнє управління, збирати штрафи, постачати списки на примусову працю, давати раду нестачі продовольства (офіційний пайок — 200 калорій на день).
Тененберг в основному обирає сувору співпрацю, щоб мінімізувати пряме насильство, — політику «тактичного збереження». Гетто Пйотркува стає адміністративною моделлю для наступних гетто. Воно лишається відкритим (без муру) 3 роки. У жовтні 1942 року під час Великої акції з 14 до 21 жовтня 1942 року 22 000 євреїв депортують до Треблінки. Кілька тисяч працівників тимчасово виживають у «малому гетто», яке ліквідують поетапно до 1944 року. На час визволення в січні 1945 року живими лишається менш як 200 євреїв Пйотркува. Тененберг гине в Треблінці. Гетто Пйотркува — перше в низці: Лодзь (травень 1940 року), Варшава (листопад 1940 року), Краків (березень 1941 року), Білосток (липень 1941 року), Вільнюс (вересень 1941 року), Львів (листопад 1941 року), Мінськ (липень 1941 року). Адміністративна модель: нав'язаний юденрат, єврейська поліція (Ordnungsdienst), місцева валюта, промислова майстерня, офіційний пайок нижчий за життєві потреби. Гетто Пйотркува нині вшановує місцевий музей, але його первісна хронологія лишається здебільшого маловідомою, затьмареною хронологією Лодзі й Варшави. Нові дослідження (, ) повертають йому роль предтечі.
T01-065