67-річний — король Норвегії з 1905 року, відколи країна мирно відокремилася від Швеції. Уроджений данський принц Карл, він прийняв норвезьку корону після народного референдуму (78 % «за»). Одружений із принцесою Мод Уельською (донькою британського Едуарда VII), має сина, кронпринца Улафа. Ліберал за поглядами, він поважає парламентаризм і є прихильником обмеженої конституційної ролі монарха.
1 вересня 1939 року прем'єр-міністр від лейбористів і міністр закордонних справ оголошують нейтралітет Норвегії. Норвегія в непростому становищі: її атлантичне узбережжя довжиною 25 000 км (з фіордами) робить її потенційним театром дій для Королівського флоту; шведська залізна руда з Кіруни проходить через норвезький порт Нарвік і покриває 40 % потреб Німеччини в залізі; норвезька важка вода («Норск Гідро» в Рьюкані) починає цікавити німецьких учених, які працюють над атомними дослідженнями.
Норвезька армія налічує 9 000 чоловік на дійсній службі, у разі потреби її можна довести мобілізацією до 110 000. Озброєння обмежене, берегові військово-морські сили, авіація мізерна. Доктрина: абсолютний нейтралітет, надія на географічну ізоляцію. 18 вересня — спільна скандинавська декларація про нейтралітет разом із Данією та Швецією.
Після радянського нападу на Фінляндію 30 листопада 1939 року союзники готують експедиційний корпус, який висадився б у Нарвіку й через Швецію дістався б Фінляндії, заодно перерізавши шлях постачання руди до Німеччини. 2 березня 1940 року Лондон і Париж офіційно просять Норвегію та Швецію про право транзиту. і його уряд мають визначити позицію.
і Нюгорсволл відмовляють у будь-якому транзиті й зберігають сувору нейтральність. У березні 1940 року Норвегія, як і Швеція, відмовляє союзникам у транзиті. Сувору нейтральність збережено. Тим часом 16 лютого 1940 року інцидент із «Альтмарком» (німецьке судно, яке HMS «Коссак» взяв на абордаж у норвезьких водах, щоб звільнити 299 британських моряків) загострює ситуацію. Гітлер прискорює підготовку «Везерюбунга» (вторгнення до Норвегії). 9 квітня 1940 року Вермахт вторгається до Норвегії. відмовляється визнати колабораціоністський уряд Відкуна Квіслінга (міністра оборони 1931–1933 років, фашиста, який оголошує себе прем'єр-міністром на радіо Осло о 19:32 9 квітня). 10 квітня в Нюбергсунні Гокон заявляє своєму урядові: «Щодо мене, то я не можу прийняти німецьких вимог»; він відмовляється призначити Квіслінга й заявляє, що готовий зректися престолу, якщо кабінет вирішить інакше. У червні 1940 року король і уряд перебираються до Великої Британії, звідки керують норвезьким опором у вигнанні. Гокон повертається до Осло 7 червня 1945 року — рівно в річницю свого від'їзду у вигнання. Помирає у вересні 1957 року, оточений глибокою народною любов'ю. Дієслово «квіслінгувати» (співпрацювати з ворогом) входить до кількох європейських мов.
T01-051