, прем'єр-міністр Фінляндії, прибуває до Москви 7 березня 1940 року з делегацією — , , — на завершальні переговори Зимової війни. Бої тривають уже понад 3 місяці.
Радянські умови жорсткішають із кожною годиною, підживлювані проривами біля Ляхде та неминучим падінням Виборга. 11 березня Молотов викладає остаточний варіант: поступитися Карельським перешийком, Виборгом, Сортавалою, північним узбережжям Ладоги, землями Салла-Куусамо, а також віддати Ханко в оренду на 30 років. Загалом — 35 000 км² (11 % території), 422 000 біженців, яких треба евакуювати.
Рюті телефоном радиться з Гельсінкі. Маршал Маннергейм підтверджує, що армія не витримає ще 15 днів. Президент Калліо та Маннергейм сходяться: підписувати треба. Рюті лишається визначити форму підписання й публічну позицію Фінляндії.
Засідання призначено на 23:00 12 березня. Делегація входить до кремлівської зали, не знаючи, чи не зажадає Москва в останню мить секретного протоколу, подібного до того, що супроводжував німецько-радянський пакт.
Рюті підписує договір і супроводжує підпис публічною заявою, що Фінляндія лишається вільною й незалежною. О 23:00 12 березня договір про мир підписано; жодного секретного протоколу не додають. У фінському комюніке сказано: «Фінляндія зберігає свою незалежність, свій лад, свою честь». Мир набирає чинності 13 березня об 11:00 (за гельсінським часом). Підсумок: 25 904 загиблих фінів, 131 476 загиблих радянських військових (дані після 1991 року). Фінляндія виживає як незалежна держава — унікальне явище в Центральній і Східній Європі 1939–1945 років. Маннергейм повертається до Гельсінкі 14 березня, його вітають 200 000 осіб. Таннер обстоює зближення зі Швецією та Великою Британією; Рюті — із Німеччиною, що втілиться у війні-продовженні (червень 1941 року). У грудні 1940 року Рюті стає президентом республіки. Московський мир лишається для Фінляндії травмою, але й міфом про стійкість — Talvisotahenki («дух Зимової війни»).
T03-001