Крит має давню традицію острівної ідентичності та непокори. За османського панування острів вів власну партизанську боротьбу за незалежність, майже окремо від материкової Греції. У 1930-х роках він переважно республіканський: єдине серйозне повстання проти диктатора Метаксаса 1938 року почалося саме з Криту.
20 травня 1941 року Німеччина розпочинає операцію «Меркурій» (Unternehmen Merkur), найбільший на той час повітрянодесантний штурм в історії. Тисячі парашутистів — — стрибають на аеродроми Малеме, Ханьї, Ретімно та Іракліона. Німецький інструктаж запевнив солдатів, що критяни «зустрінуть» їх прихильно.
Але боєздатні чоловіки 5-ї Критської дивізії, розформованої після албанської кампанії, застрягли на материку: у селах лишилися здебільшого цивільні — старі, жінки, підлітки, — без регулярної армії, яка б їх захищала.
Парашутисти спускаються розкидано, подекуди зависаючи на оливах і виноградних лозах над будинками. Кожна родина має вирішити негайно, як діяти.
Багато критян беруться за підручну зброю й нападають на парашутистів. Вони стихійно хапають вила, каміння, сокири, старі мисливські рушниці й кидаються на поодиноких парашутистів, подеколи голіруч, і вбивають декого з них просто в зонах висадки; подекуди цивільні приєднуються до союзних військ як іррегулярні бійці. У військовому плані їхня частка у великих німецьких втратах залишається скромною, але сам факт безпрецедентний: уперше окуповане населення масово повстає проти загарбника під час самого штурму. Реакція німців люта. Помилково переконані, що критяни покалічили тіла загиблих німців (власне розслідування німців дійде висновку, що тіла просто розпухли від літньої спеки), за наказом генерала Курта Штудента починають репресії одразу після захоплення острова: розстріл чоловіків села Кондомарі 2 червня 1941 року (23 убитих за німецькими записами, за іншими джерелами — близько 60), а 3 червня зрівнюють із землею село Канданос, убивши близько 180 мешканців. За весь час окупації німецькі репресії на Криті забирають кілька тисяч життів цивільних.
T07-028