Щоб урятувати італійського союзника, який загруз в Албанії, і убезпечити свій південний фланг перед «Барбароссою», Гітлер вирішив вторгнутися до Греції (операція «Маріта»). 6 квітня 1941 року генерал-фельдмаршала Вільгельма Ліста, зосереджена в Болгарії, одночасно атакує Грецію та Югославію. Греки зосередили основні сили проти італійців в Албанії та вздовж лінії Метаксаса — прикордонних укріплень проти Болгарії.
Угруповання грецьких військ має зяючу ваду: воно розраховує на нейтралітет або опір Югославії, що має прикривати його північно-західний фланг, де проходять долина Вардара та дорога на Салоніки. Але югославська армія, атакована того ж дня, сама опинилася в скрутному становищі. Лісту належить обрати напрямок головного удару.
Чи слід атакувати в лоб міцну лінію Метаксаса ціною важких втрат; обійти через північний захід, югославською територією, кинувшись на Салоніки, щоб відрізати грецьку армію Східної Македонії; чи ударити прямо на південь, щоб зайти в тил грецьким силам і британському експедиційному корпусу? Швидкість рішення визначить масштаб перемоги.
Ліст завдає вирішального удару через Югославію на Салоніки, водночас атакуючи й у лоб: поки його гірські дивізії виснажуються об лінію Метаксаса — оборонці якої б'ються затято, — 2-га танкова дивізія обходить через Югославію, користається з розвалу югославської армії, спускається долиною Вардара й уже 9 квітня бере Салоніки, оточивши грецьку армію Східної Македонії, яка капітулює. Шлях на південь відкрито. Британський експедиційний корпус і грецькі сили, обійдені й розчавлені німецькою перевагою в повітрі, змушені відступати до Афін і Пелопоннесу. Опір фортів лінії Метаксаса викликає повагу навіть у самих німців, але не може завадити завоюванню материкової Греції за 3 тижні.
T07-007