Після завоювання материкової Греції залишається Крит — великий острів, що контролює східну частину Середземного моря й звідки британці могли б загрожувати румунській нафті. , засновник німецьких повітрянодесантних військ, переконав Гітлера та генеральний штаб узяти острів за допомогою безпрецедентної операції: суто повітрянодесантного штурму силами парашутистів і планерів, без попередньої морської висадки, бо Королівський флот панує на морі навколо острова.
Операція «Меркурій» має закинути близько 22 000 чоловік на північ острова, де розташовані ключові аеродроми Малеме, Ретімно та Іракліон, розраховуючи на раптовість і перевагу в повітрі. Але німецька розвідка серйозно недооцінює союзний гарнізон. А головне, Штудент не знає, що британці читають його зашифровані повідомлення й докладно знають його план.
Штудент має визначити форму штурму: розосередити сили, щоб ударити по всіх 3 аеродромах одночасно, ризикуючи виявитися слабким усюди перед попередженим ворогом; зосередити все на одній вирішальній цілі; або відкласти операцію через брак достовірних розвідданих. Від цього вибору залежить доля німецьких повітрянодесантних військ і тисяч елітних парашутистів.
Штудент розосереджує зусилля, щоб одночасно захопити 3 аеродроми: 20 травня 1941 року парашутисти й планери обрушуються на всі 3 аеродроми водночас. Початковий результат — катастрофа: захисники, попереджені завдяки «Ультрі», косять парашутистів ще під час спуску й завдають елітним німецьким військам страшних втрат (майже 2 000 убитих першого дня). Перелом настає лише із захопленням аеродрому Малеме: захисники втрачають його, і німці дістають змогу висаджувати там підкріплення з літаків. Крит зрештою падає на початку червня, але ціною таких втрат, що приголомшений Гітлер відтоді забороняє будь-які великі німецькі повітрянодесантні операції. Парадоксально, союзники роблять із цього протилежний висновок і створюють власні парашутні дивізії. Ставка Штудента — піррова перемога.
T07-022