Форт Рупель замикає однойменну ущелину, де річка Струма перетинає кордон між Болгарією та грецькою Македонією. Це одна з ключових споруд лінії Метаксаса — ланцюга укріплень, що мав перекрити шлях загарбникам з півночі. Його командир, майор , знає, що його позиція — першочергова ціль.
6 квітня 1941 року Німеччина розпочинає операцію «Маріта». генерала Вільгельма Ліста кидається на лінію Метаксаса, тоді як інші колони обходять оборону через Югославію, що розвалилася. Тиск на Рупель негайний і жорстокий: артилерійські обстріли, піхотні штурми, підтримка з повітря.
Дуже швидко стратегічне становище стає безнадійним. Німці просуваються в інших місцях, Салоніки під загрозою, а форти лінії опиняються ізольованими, з обійденими тилами. Німецькі парламентери, вражені опором, вимагають від Дурацоса підняти білий прапор: боротьба марна, кажуть йому, краще зберегти своїх людей.
Командир має відповісти: капітулювати, щоб зберегти гарнізон, чи тримати форт, відрізаний від решти.
Дурацос відмовився здаватися й утримав позицію: він відкинув ультиматум. Ворогові, що тиснув на нього, він, за переказами, відповів: «Фортеці не здаються, їх беруть». Рупель та інші споруди лінії Метаксаса трималися 4 дні, завдаючи втрат і змушуючи німців змінювати плани. Лише на світанку 10 квітня, і тільки за наказом про капітуляцію від Верховного командування Греції — після краху фронту й падіння Салонік — Дурацос припинив бій. Німецький полковник особисто вшанував «доблесну оборону» й віддав військові почесті грецьким офіцерам. Рупель увійшов у національну легенду як «македонські Фермопіли» — символ армії переможеної, але не зганьбленої.
T07-035