Німецько-радянський пакт, укладений у серпні 1939 року, поділив Східну Європу між Берліном і Москвою, але напруга зростає: Німеччина ввела війська до Румунії й гарантувала її кордони, зазіхнувши на радянську сферу інтересів. Щоб прояснити стосунки, Гітлер запрошує наркома закордонних справ В'ячеслава Молотова до Берліна на 12 і 13 листопада 1940 року.
Гітлер і Ріббентроп хочуть спрямувати СРСР на південь — до Індії й Перської затоки — і долучити його до великого поділу світу між країнами Осі та Москвою, щоб уникнути негайного зіткнення. Але Гітлер уже таємно думає про вторгнення до СРСР наступної весни; ця зустріч — також перевірка радянських намірів.
Молотов, методичний і непоступливий, привозить вимоги Сталіна: гарантії щодо Фінляндії, Болгарії, Румунії, турецьких проток (Босфор і Дарданелли). Йому належить визначити позицію щодо Німеччини, яка перебуває на вершині могутності: твердо наполягати на радянських вимогах, виявити поступливість, щоб виграти час, або ухилятися.
Молотов твердо наполіг на радянських вимогах щодо Фінляндії, Балкан і проток: він пункт за пунктом обстоював радянські інтереси, вимагав роз'яснень щодо німецької присутності у Фінляндії та Румунії й знову наголосив на інтересі Москви до проток і Балкан, не піддавшись спокусі далекими перспективами в Азії. Коли обидві делегації ховалися від нальоту британських ВПС, Молотов іронічно запитав Ріббентропа, чиї ж це тоді бомби, якщо з Англією «покінчено». Його твердість переконала Гітлера, що СРСР не дасть себе відвернути й залишиться перешкодою. Візит провалився: невдовзі Гітлер дав вирішальний імпульс плануванню вторгнення до СРСР (директива «Барбаросса», підписана в грудні 1940 року). Берлінська зустріч стала справжнім поворотом до війни на Сході.
T05-022