Вторгнення в Англію — операція «Морський лев» (нім. Seelöwe) — залежить від умови, яку поставив сам Гітлер: Люфтваффе спершу мають здобути панування в небі над Ла-Маншем і півднем Англії. План передбачає переправу військ на буксируваних річкових баржах — вразливий задум, який може вдатися лише за спокійного моря й без втручання Королівського флоту та Королівських повітряних сил (RAF).
У середині вересня Крігсмаріне адмірала Редера зосередила в портах на Ла-Манші баржі й буксири, які там регулярно бомбардують. А головне — великий повітряний штурм 15 вересня зазнав невдачі: британська винищувальна авіація лишається потужною, а перевага в повітрі не досягнута. «Сезон», сприятливий для припливів і погоди, добігає кінця, наближається зима.
Гітлер має ухвалити рішення 17 вересня. Почати вторгнення без панування в небі означало б поставити на карту долю десятків тисяч людей на Ла-Манші; відкрито відмовитися — визнати поразку й дозволити війні затягнутися на 1941 рік, на користь Великої Британії, яку підтримує американська промисловість.
Гітлер відкладає операцію, не скасовуючи її, і зберігає загрозу: 17 вересня 1940 року він переносить операцію «Морський лев» «до подальшого розпорядження». Офіційно загроза лишається, щоб прив'язати британські сили; насправді вторгнення так і не відбудеться. Гітлер зізнається наближеним, що невдала переправа коштувала б значно дорожче за втрати французької кампанії. Не зумівши розбити Велику Британію, він звертається до інших шляхів — задушити острів ударами U-Boot і Бліцу, закрити Середземне море — і дедалі більше до Сходу: задум напасти на СРСР, що визрів цієї осені, взимку стане планом «Барбаросса». Перенесення «Морського лева» знаменує першу велику межу, на яку від 1939 року наштовхнулася німецька експансія.
T05-006