48-річний — один із дуже небагатьох льотчиків, які були асами в обох світових війнах. Льотчик-винищувач, нагороджений ще в Першу світову, він командував під час битви за Францію, а тепер щойно передав командування Вернеру Мельдерсу. Тепер він — Jagdfliegerführer 2, начальник винищувальної авіації 2-го повітряного флоту, і діє з аеродромів Па-де-Кале.
На відміну від штабів, що лишилися в тилу, Остеркамп сам літав над Англією під час «Каналькампфу». Він на власні очі бачив те, що заперечують офіційні цифри.
1 серпня рейхсмаршал збирає своїх командирів, щоб розпочати повітряний наступ проти Королівських повітряних сил. Остеркамп може протиставити йому власні спостереження з фронту: він нарахував від 500 до 700 британських винищувачів, зосереджених навколо Лондона, їх помітно більшає, а всі нові частини отримують «Спітфайри», які, на його думку, не поступаються якістю німецьким винищувачам. Герінг же повторює, що супротивник знекровлений і малодушний.
Остеркамп мусить вирішити, що сказати рейхсмаршалові просто в очі.
Остеркамп застерігає Герінга прямо: каже, що нарахував від 500 до 700 британських винищувачів навколо Лондона, їх стабільно більшає, а «Спітфайри» нових частин не поступаються німецьким машинам. Герінг відмахується від усього: за його словами, британські сили розтрощені, англійські пілоти — боягузи, а перевага німецьких бомбардувальників робить оборону супротивника жалюгідною. Нехтування розвідданими з фронту на користь улесливих рапортів стане однією з наскрізних ліній німецької поразки в небі. Проте Остеркамп отримує Лицарський хрест 22 серпня 1940 року. Пілоти прозвали його «дядьком Тео» (Onkel Theo); пізніше Герінг усуне його за прямоту. RAF, аж ніяк не здавшись, вийде з літа зміцнілою.
T04-068