21 червня 1940 року особисто прибуває на галявину Ретонд у Комп'єнському лісі. Він вимагав, щоб капітуляцію Франції було підписано саме в цьому місці й у тому самому вагоні Фоша, де Німеччині довелося прийняти перемир'я 1918 року. Ця інсценізація — символічна помста за приниження Німеччини у Першій світовій війні.
Гітлер оглядає вагон, вислуховує читання преамбули, а потім залишає місце до підписання, яке доручає Кейтелю та французькій делегації. Виходячи пополудні, на очах кінооператорів пропаганди він виражає своє тріумфування рухом — ударом каблука, порухом тіла, — зафіксованим камерами.
Цей момент — також акт комунікації. Гітлерові, який перебуває на вершині військових успіхів, ідеться про те, щоб закарбувати тріумф рейху в кадрі. Питання в тому, чим цей жест був насправді: щирою радістю, позою, розрахованою на камеру, чи обома разом, згодом посиленими під час монтажу.
Прийнята відповідь — спонтанний порух, згодом посилений під час монтажу. Перекладач , безпосередній свідок, описує щиру радість; але документаліст Джон Грірсон, працюючи на союзницьку пропаганду, уповільнює й багаторазово повторює цей порух, створюючи стійкий образ Гітлера, який танцює від радості. Ця «комп'єнська джига» стає символом і поширюється в союзницьких кінохроніках. Для Гітлера Комп'єнь — вершина його шляху: приниження 1918 року стерто, Франція розгромлена. Далі буде довгий спуск — невдача в протистоянні з Англією вже влітку 1940 року, потім вторгнення до СРСР 1941 року. Невдовзі Гітлер накаже підірвати меморіал у Ретонді, залишивши неушкодженою лише статую Фоша.
T04-038