Гансу Франку 39 років, він юрист за освітою, член нацистської партії від 1923 року («Пивний путч»). У 1920-х роках — особистий адвокат Гітлера, від 1933 року президент Академії німецького права, рейхсміністр без портфеля, відповідальний за нацистську юриспруденцію. 25 жовтня 1939 року Гітлер призначає його генерал-губернатором окупованих польських територій, не приєднаних до Рейху — декрет оприлюднено 26 жовтня.
Задуманий Гітлером поділ Польщі розтинає країну на кілька частин. Величезну зону приєднано до Рейху — рейхсгау Данциг—Західна Пруссія під управлінням Альберта Форстера, рейхсгау Вартеланд під управлінням Артура Грайзера, а також округи Верхньої Сілезії, Сувалок і Цеханува, загалом близько 92 000 км² і 10 мільйонів мешканців. Франкові дістається Генерал-губернаторство (ГГ) — територія близько 95 000 км² із приблизно 12 мільйонами душ, столицею якої стане Краків, з резиденцією в королівському замку Вавель. Далі на схід, нарешті, розташовані території, що за договором від 28 вересня перейшли під контроль Москви.
Франк отримує від Гітлера усні настанови щодо долі, яку слід уготувати польському населенню та його елітам. У перші тижні на посаді йому потрібно визначити лінію, яку він оприлюднить: він може демонструвати показну поміркованість, щоб забезпечити мовчазну співпрацю решти еліт, одразу організувати політику «расової» сегрегації або відкрито проголосити політику примусу та експлуатації. Який курс оголосити?
Франк одночасно проводить жорстоку й публічну політику знищення еліт та максимальної економічної експлуатації. Усна настанова Гітлера, записана в щоденнику Франка, не залишає сумнівів: «Зробити з Польщі народ підсобників — без інтелігенції, без національної церкви, без самостійної культури». 6 листопада 1939 року під час «Sonderaktion Krakau» (особливої акції в Кракові), яку проводить краківське гестапо, заарештовують 184 науковців і вивозять до Заксенгаузена. 30 жовтня — перші декрети: загальна комендантська година, обов'язкова праця для всіх поляків віком від 14 до 60 років, конфіскація єврейських підприємств, обов'язок носити нарукавну пов'язку із зіркою для євреїв старших за 12 років (декрет від 23 листопада). Під час «АБ-акції» (травень — липень 1940 року) розстрілюють 7 000 польських інтелектуалів. Від березня 1942 року на території ГГ діють табори винищення Белжець, Собібор, Треблінка, Майданек. Франк веде щоденник на 11 800 сторінок — ключовий документ Нюрнберзького процесу, де його судять, засуджують до смерті й вішають 16 жовтня 1946 року. Перед стратою він навертається до католицизму й пише часткові зізнання — не просячи прямо вибачення в жертв.
T01-027