Інтелігенцакція — розстріл польських еліт — з вересня по грудень 1939 року забирає 60 000–100 000 життів на територіях, приєднаних до рейху (Вартеланд, Гданськ — Західна Пруссія, Верхня Сілезія). Але в Генерал-губернаторстві (столиця — Краків, під керівництвом Ганса Франка) Вермахт і цивільні чиновники почасти опираються масовим розстрілам: генерал (військовий командувач в окупованій Польщі) 6 жовтня 1939 року складає перший критичний меморандум про «методи, що суперечать інтересам рейху», — методи, які «ганьблять німецьку армію».
Франк, попри особисту відданість расистській доктрині, мусить шукати компроміс. Одразу після створення Генерал-губернаторства (26 жовтня 1939 року) він викликає на Вавель бригадефюрера СС Бруно Штреккенбаха (начальника поліції безпеки й СД у Генерал-губернаторстві). Стратегічне питання: чи слід систематизувати знищення польських еліт, що вціліли в Генерал-губернаторстві?
Штреккенбах подає план: Außerordentliche Befriedungsaktion («Надзвичайна акція умиротворення», скорочено АБ-акція). Мета: знищити 20 000–30 000 поляків, визначених як потенційні лідери опору, — науковців, священників, журналістів, чиновників, офіцерів запасу, студентів; другорядна мета — єврейська верхівка (рабини, лікарі, юристи). Акцію задумано як скоординовану в масштабі всього Генерал-губернаторства, а не регіональну. Залишається визначити, як узгодити її з окупаційною політикою: таємна операція без документування, адміністративний захід, розтягнутий на рік, або зосереджений удар, приурочений до слушного моменту військового календаря.
Франк і Штреккенбах обирають швидку масову акцію під час наступу на Заході (травень 1940 року), скориставшись стратегічним моментом, щоб відвернути увагу. АБ-акцію, підготовлену в лютому–березні 1940 року, Франк наказує розпочати 16 травня 1940 року — через 6 днів після початку плану «Гельб» на Заході, що дає змогу затьмарити операцію в пресі; 30 травня Франк визначає порядок виконання: ув'язнених розстрілюватимуть на місці. З кінця травня до липня 1940 року розстрілюють від 6 500 до 7 000 поляків. Головні місця: ліс біля Пальмір поблизу Варшави (358 в'язнів Павіака розстріляно 20 і 21 червня 1940 року, серед них — колишній голова Сейму, — олімпійський чемпіон з бігу на 10 000 м (Лос-Анджелес, 1932), — лідер ППС), форт Кшеславіце поблизу Кракова, ліс Бжаск поблизу Скаржиська-Каменної, Рури Єзуїцькі поблизу Любліна. Світова преса, захоплена падінням Франції, на це не реагує. Штреккенбах залишається чиновником Генерал-губернаторства до 1941 року, а потім займається організацією айнзацгруп у СРСР. Він переживає війну, радянський суд засуджує його до 25 років (звільнений 1955 року), помирає в Гамбурзі 1977 року. Франка судять у Нюрнберзі, засуджують і вішають 1946 року. АБ-акція доповнює Інтелігенцакцію: разом ці операції знищують близько 100 000 поляків з еліт у 1939–1940 роках — це демографічне знекровлення, від якого Польща не оговтається повністю.
T01-074