Гауптман (капітан) уранці 9 квітня 1940 року веде групу Junkers Ju 52 Люфтваффе, якій належить висадити піхотний батальйон на аеродромі , біля самих воріт . Німецький план розписаний по хвилинах: Fallschirmjäger (парашутисти) мають стрибнути першими, щоб знешкодити оборону, а тоді транспортні літаки Вагнера сядуть, щоб доставити піхотинців, яким належить іти на столицю.
Але над Північним морем густий туман розпорошує стрій. Десант на провалюється: літаки з парашутистами, заблукавши в імлі, повертають назад. Тож аеродром не захоплено, а норвезькі винищувачі «Гладіатор», як і зенітні кулемети, досі обороняють смугу. В -фіорді ескадру, що мала висадити війська в , теж зупинено.
У польоті Вагнер отримує від 10-го авіаційного корпусу генерала Ганса Гайслера наказ повертатися. Проте це повідомлення надходить не узгодженим каналом, тобто не через офіцера, відповідального на землі за повітряні перевезення. Вагнер підозрює в ньому хитрість ворога саме тоді, коли його літаки наближаються до оборонюваного аеродрому.
Вагнер мусить вирішити: тримати курс на попри наказ повернути, який він уважає підозрілим; відхилитися на інший аеродром, що вже в німецьких руках; чи розвернутися й виконати наказ про повернення.
Вагнер тримає курс на попри наказ повернути, який уважає підозрілим: переконаний, що має справу з хитрістю, він продовжує виконувати завдання. Під час зниження до смуги його Ju 52 уражає зенітний вогонь, і Вагнер гине. Тоді важкі винищувачі супроводу Bf 110 обер-лейтенанта Гансена, в яких закінчується пальне, сідають на аеродром і своєю зброєю прикривають транспортні літаки, що сідають слідом. Близько 11:00 основна частина уже на землі й бере на себе оборону аеродрому, який дістався німцям уранці. Того ж дня окуповують війська, що прибули повітрям, і це компенсує невдачу ескадри в -фіорді. Захоплення , доведене до кінця всупереч наказу, отриманому в польоті, стає одним із перших великих успіхів повітряних перевезень військ у цій війні — успіхом, за який заплатив життям той, хто на ньому наполіг.
T03-070