Навесні 1939 року 2-га бригада гірських стрільців Польщі (Strzelcy Podhalańscy) діяла в Карпатах. Бригаду розгромили у вересні 1939 року, але чимало її офіцерів і вояків дісталися Франції через Угорщину. 9 січня 1940 року Сікорський і польський уряд у вигнанні ухвалюють створити Samodzielna Brygada Strzelców Podhalańskich (1-шу Окрему бригаду підгальських стрільців) — підрозділ альпійських стрільців, призначений служити пліч-о-пліч із французами в союзному експедиційному корпусі для Фінляндії.
Через кілька тижнів Московський мир (12 березня 1940 року) зробить експедицію до Фінляндії безпредметною; бригаду тоді спрямують до Норвегії (битва за Нарвік, квітень — травень 1940 року).
46-річний командує бригадою. Чисельність станом на 28 лютого 1940 року — 4 700 вояків (8 батальйонів стрільців), французьке спорядження (модифікований «Лебель», захоплені в листопаді 1939 року MG34, міномети «Брандт» 81 мм, FM 24/29). Прискорене навчання за 6 тижнів: гірські переходи, лижі, бій на морозі. Багато хто прийшов із карпатських стрілецьких частин 1939 року, тож уже має вишкіл.
Богуш-Шишко має вирішити, яку організаційну позицію посяде бригада в союзному угрупованні.
Сікорський і Богуш-Шишко обирають гібридну модель: тактична автономія зі стратегічним зв'язком із французами. Бригада б'ється під Нарвіком з квітня до червня 1940 року під французьким командуванням (генерал ), але з тактичною автономією. Бої на висотах Бейсфьорда й Анкенеса (травень 1940 року): наступ і взяття Нарвіка 28 травня 1940 року. Втрати поляків: 97 убитих, 189 поранених. Евакуація до Бреста в середині червня під час краху Франції. Частину бригади евакуюють до Великої Британії й включають до польської армії. Богуш-Шишко потім очолює польську військову місію в Москві (1941–1942), а згодом стає заступником командира 2-го польського корпусу в Італії (Монте-Кассіно, 1944) під началом Андерса. Відмовляється повертатися до комуністичної Польщі. Емігрує до Лондона. Помирає 1982 року. Підгальська бригада залишається однією з перших великих польських бойових частин, відновлених у вигнанні, — взірцем для армії Андерса.
T02-029