Генерал , верховний комісар і командувач військ Віші на Леванті, контролює Сирію та Ліван, що перебувають під французьким мандатом. Навесні 1941 року Віші зробило з цих територій транзитний пункт для німецької авіаційної допомоги іракському повстанню — поступку, невдовзі закріплену в Паризьких протоколах: літаки Люфтваффе проходили транзитом через сирійські аеродроми, що стривожило британців.
Для Лондона та Вільної Франції де Голля ця пробоїна неприпустима: якщо Вісь закріпиться на Леванті, під загрозою опиняться Єгипет, Суецький канал і близькосхідна нафта. 8 червня 1941 року вони розпочинають операцію «Експортер»: британські, австралійські, індійські та вільнофранцузькі війська вступають до Сирії з Палестини та Іраку.
Денц командує приблизно 35 000 вояків — колоніальними військами та Іноземним легіоном, які залишилися вірними Віші. Перед ним болісна дилема: чинити серйозний опір колишнім союзникам та іншим французам в ім'я легітимності Віші та військової честі; обмежитися символічним боєм, щоб зберегти обличчя; чи поступитися, аби уникнути братовбивчого зіткнення. Перші сутички швидко перетворюються на війну французів проти французів.
Денц чинить серйозний опір в ім'я вірності Віші: його війська запекло борються понад 5 тижнів, завдаючи нападникам важких і несподіваних втрат. Дамаск падає 21 червня, але бої тривають до середини липня, а протистояння між французами Віші та вільними французами залишає глибокі рани. Перемир'я в Сен-Жан-д'Акрі 14 липня завершує кампанію. Підсумок гіркий: близько тисячі загиблих з кожного французького боку, а переважна більшість солдатів Денца вирішить повернутися до метрополії, а не приєднатися до де Голля — жорстоке розчарування для Вільної Франції. Утім, сирійська кампанія убезпечує союзницький фланг на Близькому Сході й позбавляє Вісь бази на Леванті.
T08-001