Майор командує 44-м радянським піхотним полком, розквартированим у Брест-Литовській фортеці, на самому кордоні з окупованою Польщею. На світанку 22 червня 1941 року німецька атакує фортецю, яку розраховує взяти за кілька годин. У фортеці перебуває майже 9 000 радянських солдатів і близько 300 родин військовослужбовців.
Відрізані від решти Червоної армії, захисники б'ються окремими осередками. Гаврилов збирає людей кількох полків на валу Кобринського укріплення, а від 24 червня замикається у Східному форті приблизно з 400 солдатами та кількома гарматами. Деінде опір слабшає: 4 000–5 000 радянських солдатів уже в полоні 24 червня, а спроба прориву 26-го зазнає невдачі.
Увечері 29 червня бомбардує ; бомба вагою 1,8 тонни влучає у внутрішній двір і, можливо, підриває склад боєприпасів. Гарнізон форту, близько 360 осіб, здається. Сам Гаврилов сховався в казематах із 12 солдатами та 4 кулеметами.
Без надії на допомогу Гаврилов мусить обирати: і собі здатися разом з останніми бійцями; спробувати нічний прорив на схід, майже самогубний крізь німецькі лінії; або продовжити бій із казематів, щоб якомога довше зв'язувати ворога.
Гаврилов продовжує бій із казематів. Зі своєю невеликою групою він упродовж кількох днів робить вилазку за вилазкою, а коли його люди розпорошуються, б'ється сам. 23 липня 1941 року, після 31 дня боїв, його захоплюють у полон тяжко пораненим, настільки виснаженим, що його доводиться годувати штучно; за словами німецьких солдатів, які його взяли, незадовго до того він ще кидав гранати. Проте опір фортеці зламано: близько 6 800 радянських солдатів потрапляють там у полон, а німецька втрачає тут близько 429 убитих. Після полону, що триває до травня 1945 року, Гаврилова поновлюють в армії в колишньому званні, але не в партії. Книга Сергія Смирнова 1956 року змушує заново відкрити оборону Бреста: Гаврилов стає Героєм Радянського Союзу 3 січня 1957 року, а фортеця 1965 року отримує звання «фортеця-герой», ставши одним із найважливіших символів «Великої Вітчизняної війни».
T08-005