27 вересня 1941 року , начальник Головного управління імперської безпеки й одна з найстрашніших постатей нацистського режиму, прибуває до Праги. Його щойно призначили виконувачем обов'язків протектора Богемії та Моравії замість Костянтина фон Нейрата, якого в Берліні вважають надто поблажливим. Його завдання подвійне й невідкладне: приборкати заворушення серед чехів і змусити промисловий арсенал Протекторату працювати на повну потужність, адже заводи «Шкода» й ливарні постачають Вермахт, що воює в Радянському Союзі.
Ситуація, яку застає Гейдріх, непокоїть Рейх. Від літа частішають часткові страйки, саботаж б'є по залізницях і конвеєрах збройних заводів, продуктивність падає. Німецька розвідка має сумніви щодо позиції самого автономного уряду: прем'єр-міністр і мережа внутрішнього опору, пов'язана з урядом у вигнанні в Лондоні на чолі з Едвардом Бенешем, — у центрі донесень, що надходять до Берліна.
Гейдріх має повні поліцейські повноваження й майже цілковиту свободу дій. Перед ним кілька важелів: кожен по-різному впливає на громадський порядок, настрої населення та воєнні зусилля, і кожен несе власні ризики. Новий протектор мусить визначити свій курс уже в перші години в Празі.
Гейдріх обирає воєнний стан і вибіркові розстріли, доповнені матеріальними поступками робітникам. Уже 28 вересня 1941 року він оголошує надзвичайний стан і запроваджує військово-польові суди, які в наступні тижні виносять сотні смертних вироків офіцерам, інтелектуалам і ймовірним учасникам опору. Прем'єр-міністра Алоїса Еліаша заарештовують, судять і засуджують до смерті за державну зраду (його розстріляють у червні 1942 року). Водночас Гейдріх проводить свою «політику батога й пряника»: збільшує продовольчі пайки робітникам збройної промисловості, надає соціальні пільги й путівки на відпочинок, щоб купити спокій на заводах і підтримати виробництво. Це поєднання терору й поступок стабілізує Протекторат на кілька місяців. Але 27 травня 1942 року в Празі чехословацькі парашутисти з операції «Антропоїд» смертельно ранять Гейдріха; він помирає 4 червня. Нацистські репресії жахливі: село Лідіце зрівнюють із землею, а його мешканців убивають або депортують.
T09-031