— чеський сіоніст, колишній керівник єврейського еміграційного бюро в Празі. Восени 1941 року німці поставили його на чолі єврейського самоврядування нового гетто, яке вони облаштовують у місті-гарнізоні , німецькою — . Як старійшина Ради старійшин, , він керує внутрішньою адміністрацією — житло, праця, харчування, медична допомога — під абсолютною владою есесівського командування, яке видає накази й не припускає жодної відмови.
Едельштейн переконав себе в певній стратегії: зробити таким корисним для Райху трудовим гетто, щоб його мешканці стали незамінними, і так вигравати час до кінця війни. Але цього 9 січня 1942 року командування СС нав'язує захід, що загрожує всій цій лінії: транспорт має виїхати з Терезієнштадта до місця призначення на Сході, а прізвища мусить назвати сама єврейська рада. До списку треба внести 1 000 осіб. Відмова, як знає Едельштейн, нікого не врятує: есесівці або самі складуть список, або покарають усе населення.
Едельштейн опинився в пастці юденрату й мусить вирішити. Він може скласти списки, прагнучи вберегти «ядро» громади — медиків, кваліфікованих робітників, молодь, — щоб зберегти те, що, на його думку, ще можна врятувати; категорично відмовитися називати будь-кого й дозволити есесівцям бити навмання; або спробувати непомітно попередити внесених до списку про те, що на них чекає, ризикуючи викликати паніку й негайні репресії.
Перший транспорт залишає 9 січня 1942 року: 1 000 осіб відправляють до Ризького гетто, де майже всіх убивають. Едельштейн і його Рада погоджуються скласти списки, переконані, що відсувають найгірше й рятують «ядро» — розрахунок, який нацистський апарат робить ілюзорним. — не притулок, а передпокій: гетто-табір і пропагандистська вітрина, він править передусім за сортувальну станцію на шляху до центрів знищення. З приблизно 140 000 євреїв, депортованих туди, близько 88 000 згодом відправляють «на Схід» — спершу до Риги, а потім масово до Аушвіц-Біркенау; ще десятки тисяч умирають на місці від голоду, хвороб і перенаселення. Самого Якоба Едельштейна в грудні 1943 року депортують до Аушвіца, і 20 червня 1944 року його вбивають: його змушують дивитися на вбивство дружини й сина, перш ніж застрелити.
T10-066