Наприкінці жовтня 1941 року ваші танки стрімко подолали шлях від Орла, просуваючись великим шосе, що веде до Москви з півдня. Перед вами постає Тула, старовинне місто зброярів, промисловий форпост і дорожній вузол, що контролює всі південні підступи до радянської столиці. Узяти її — відчинити останні ворота перед Москвою й поставити під загрозу тили Жукова. Лишити її позаду — підставити довгий фланг.
Але наступальний порив операції «Тайфун» вичерпується. «Распутиця» — осіннє бездоріжжя — загрузила колони в багнюці; зношеним танкам бракує пального й запчастин, піхота тягнеться далеко позаду, а ночі вже віщують смертоносні морози. Місто перед вами не порожнє: озброєні робітничі загони, зенітні батареї зі стволами, опущеними майже до землі, частини НКВС і рештки Червоної армії з шаленою рішучістю окопуються в ньому.
Кожен утрачений день — це день, подарований ворогові, щоб оговтатися, але кожен поспішний штурм виснажує вже надщерблену танкову міць. Вибір між темпом і обережністю всією вагою лягає на ваші плечі. Наказ, який ви віддасте зараз, вирішить долю вашого південного крила.
30 жовтня 1941 року Гудеріан наказав негайно штурмувати місто в лоб силами передових частин свого 24-го танкового корпусу, зокрема 3-ї танкової дивізії. Атаку зламала імпровізована оборона Тули: робітничий полк, зенітні батареї, опущені для стрільби прямою наводкою, війська НКВС і радянська зенітна артилерія. Не взявши місто з ходу, Гудеріан мусив у листопаді спробувати його обійти, але безуспішно: його танки виснажувалися на морозі й у багнюці. Тула встояла всю зиму, прикрила південний фланг Москви і стала опорною точкою радянського контрнаступу грудня 1941 року. Згодом місто отримало звання міста-героя.
T09-049