Генерал отримує від Ставки безпрецедентне завдання: вдарити в тил 11-ї армії фон Манштейна, щоб урятувати — останній радянський бастіон у Криму, чиї захисники вже кілька тижнів відбивають безперервні штурми. Місто ще тримається, але запаси боєприпасів і людські резерви вичерпуються так швидко, що до краху лишається лише кілька тижнів. Козлов мусить діяти швидко, з тим, що має.
На папері його сили вражають — кілька дивізій, есмінці, транспорти, — але грудневе Чорне море — зовсім інша справа. Зимові шторми перетворюють Керченську протоку на пастку, екіпажі ніколи не проводили десантної операції такого розмаху, а місця висадки обороняють укріплені німецькі й румунські частини. Масований штурм у районі Керчі та Феодосії може відкрити новий фронт, який змусить Манштейна розділити сили, — або завершитися морською катастрофою ще до того, як солдати ступлять на берег. Натомість якщо обмежитися прибережними відволікальними рейдами, військовий потенціал удасться зберегти, але для Севастополя нічого не зміниться; а якщо кинути весь флот на безпосереднє постачання міста, це дасть час, проте оточення так і не буде прорвано.
Козлов знає, що Москва вимагає рішучих дій і що кожен утрачений день наближає до капітуляції. Рішення, яке він ухвалить найближчими годинами, кине тисячі людей на штормове море, посеред зими, без жодної страховки.
Козлов розпочинає десант 26–29 грудня 1941 року. На штормовому морі й за льодяного морозу радянські війська зазнають тяжких втрат, але закріплюються в Керчі та Феодосії. , змушений відвести частину сил від облоги, призупиняє штурм Севастополя: місто виграє кілька місяців відстрочки. Це найбільший радянський морський десант війни на той момент. Проте всю зиму плацдарм використовують погано. Навесні 1942 року операція Манштейна за 11 днів розтрощує Кримський фронт: понад 160 000 радянських солдатів убито або взято в полон, і в липні 1942 року урешті падає.
T10-034