47-річний з 1937 року обіймає посаду заступника державного секретаря в уряді Рузвельта: він права рука держсекретаря Корделла Галла, але має прямий вихід на Білий дім завдяки давній особистій дружбі з Рузвельтом (вони познайомилися в школі Гротон у 1900-х роках). Кар'єрний дипломат, знавець Латинської Америки та Європи, поліглот, одружений зі спадкоємицею з Нью-Йорка.
Після падіння Польщі Рузвельт і Веллес розробляють проєкт: відрядити Веллеса в розвідувальну місію до Європи, щоб зустрітися з Муссоліні (Рим), Гітлером (Берлін), Даладьє (Париж), Чемберленом (Лондон), а може, й зі Сталіним (Москва). Заявлена мета — «зондувати шанси на мир шляхом переговорів». Але точна природа мандату — просте збирання відомостей, виграш часу чи справжня спроба посередництва — ще має бути визначена, і від неї залежатимуть уся дипломатична підготовка та спосіб комунікації.
Галл ставиться скептично: він боїться, що місія Веллеса публічно легітимізує нацистський і фашистський режими посеред війни. налаштована вороже: на її думку, домовлятися з Гітлером означало б покинути Польщу. Але Рузвельт хоче перед президентськими виборами в листопаді 1940 року показати американцям, що він «зробив усе можливе» заради миру, перш ніж погодитися на війну. Місію заплановано на початок 1940 року. Залишається визначити її формат: прозорість перед пресою, конфіденційність, доступна лише президентові, або проміжний варіант. Який мандат і яку публічність надати поїздці?
Рузвельт і Веллес обирають відкриту місію з чітким мандатом — жодних переговорів, лише вислуховування керівників, — про яку публічно оголошують 9 лютого 1940 року. 17 лютого 1940 року Веллес вирушає пасажирським лайнером до Неаполя. Він зустрічається з Муссоліні та Чіано (26 лютого), Ріббентропом (1 березня), Гітлером (2 березня, в Рейхсканцелярії), Герінгом (3 березня), Рудольфом Гессом (4 березня). Далі — Париж (Даладьє 7 березня, Рейно 8-го), Лондон (Чемберлен 11 березня, Галіфакс, Черчилль як перший лорд Адміралтейства 13 березня). До Москви Веллес не їде (Сталін відмовив). 29 березня 1940 року він повертається до Вашингтона. У звіті Рузвельтові сказано: Гітлер не розглядає мир без повної перемоги; Муссоліні вагається, але схилиться до Осі; союзники військово слабкі й політично розколоті. Місія, яку деякі історики () постфактум вважають марною, проте дала Рузвельтові прямі оцінки, що спрямовуватимуть американську політику. Через 6 тижнів після повернення Веллеса починається німецький наступ на Заході (10 травня 1940 року). Чи виграла місія дорогоцінний час, чи витратила останню надію на мир? Дискусія триває.
T01-059