37-річний — найвідоміший льотчик США з часу свого одиночного трансатлантичного перельоту Нью-Йорк — Париж 20–21 травня 1927 року на «Дусі Сент-Луїса». Національний герой, одружений з (донькою американського посла в Мексиці), він жив у Європі (спершу у Великій Британії, потім у Франції) з 1936 до квітня 1939 року, після того як викрадення й убивство сина Чарльза-молодшого в 1932 році відсторонили його від публічного життя.
Під час перебування в Європі Ліндберг кілька разів приймав запрошення до нацистської Німеччини (1936, 1937, 1938 роки), щоб оглянути авіаційні заводи. У жовтні 1938 року вручив йому Заслужений хрест Німецького орла — відзнаку, яка на тлі аншлюсу й Мюнхена накликала на нього гостру критику в ліберальній американській пресі. Рузвельтові та Держдепартаментові він доповів, що Люфтваффе «нищівна», а європейський опір Гітлерові буде «марним».
Повернувшись до США в квітні 1939 року, до Ліндберга звертаються ізоляціоністські групи: майбутній Комітет «Америка передусім» (створений у вересні 1940 року) ще формується. 1 вересня 1939 року, після вторгнення до Польщі, Рузвельт посилається на Закон про нейтралітет. Ліндберг вирішує виступити публічно, щоб не допустити жодного руху в бік політики «cash and carry» («плати й вивозь»). Він пропонує NBC, CBS і Mutual Broadcasting одночасний виступ на 3 найбільших радіомережах.
Ліндберг будує свою промову на технічному аргументі: океан захищає Америку, а втручання у справи Європи коштувало б непомірно дорого. Промову 15 вересня 1939 року транслюють на NBC, CBS і Mutual о 21:45 за східним часом. Орієнтовна аудиторія — 30 мільйонів слухачів. Основні тези: «Океан — грізна перешкода навіть для сучасних літаків»; «Ми повинні об'єднатися, щоб запобігти загибелі ще більшої кількості американців у цих внутрішніх європейських чварах». Раса з'являється в промові лише раз, і то в заперечному ключі: йдеться, за його словами, не про те, щоб захищати «білу расу від іноземного вторгнення». До расового питання він відкрито повернеться в наступних промовах (зокрема в Де-Мойні 11 вересня 1941 року, де Ліндберг звинуватить «британців, євреїв і адміністрацію Рузвельта» в підштовхуванні до війни — ця промова остаточно зруйнує його політичну репутацію). Рузвельт відповідає Ліндбергові через державного секретаря Корделла Галла й 4 листопада 1939 року домагається перегляду Закону про нейтралітет попри тиск ізоляціоністів. У 1940–1941 роках Ліндберг стає публічним обличчям Комітету «Америка передусім». Після Перл-Гарбора (7 грудня 1941 року) він пропонує свої військові послуги, але Рузвельт їх відхиляє. Зрештою він воює як цивільна особа на Тихому океані (50 бойових вильотів на P-38 у складі 475-ї винищувальної групи). Після війни його частково реабілітують, він стає авіаційним консультантом і екологом. Помирає на Мауї в 1974 році. Суперечка навколо Ліндберга, його антисемітизму й симпатій до рейху не вщухає.
T01-048