править Китаєм, виснаженим 4 роками війни з Японією. Після втрати прибережних портів стала єдиною артерією, якою вантажівки й мули доставляють американську зброю та пальне до націоналістичних армій. Проте японські колони просуваються до Рангуну зі швидкістю, що тривожить союзні штаби. Якщо бірманська столиця впаде, дорогу буде перерізано, і Китай боротиметься, не маючи постачання.
Британці, що володіють Бірмою, неохоче ставлять китайські дивізії під своє командування: допустити ці війська на колоніальну землю означало б визнати власну нездатність захистити імперію. Утім їхні сили вже не дають ради, і генерал Арчибальд Вейвелл урешті неохоче погодився на обмежену співпрацю.
Чан має вибрати між 3 шляхами: відправити найкращі дивізії до Бірми, щоб спробувати втримати і зберегти дорогу; утримати всі війська для захисту китайської території, якій загрожують на кількох фронтах; або послати лише символічний контингент — достатній, щоб задовольнити союзників, але без залучення стратегічних резервів. Відволікти найкращі армії за межі Китаю — ризик внутрішнього краху; але дозволити дорозі впасти без бою означає прийняти повільне задушення нації.
кидає в Бірму свої найкращі армії, які невдовзі переходять під складне командування американського генерала Джозефа Стілвелла. Кампанія обертається катастрофою: падає в березні 1942 року, Бірманську дорогу перерізано, а китайські дивізії зазнають важких втрат під час виснажливого відступу крізь джунглі. Відтепер Китай постачатимуть по краплині повітряним мостом через Гімалаї.
T10-050