, французький інженер, який після поразки 1940 року знайшов притулок в Англії, — перший агент (SOE), надісланий до Франції. У ніч з 5 на 6 травня 1941 року його скинули з парашутом у департаменті Ендр; він заручився підтримкою депутата Макса Іманса, а його радіостанцію сховано в .
SOE, створене в липні 1940 року з настановою Черчилля «підпалити Європу», розраховує, що він підготує прибуття інших агентів і перші парашутні скидання зброї. Від першого повідомлення 9 травня Беге — головний зв'язок Лондона з Францією: він виходить в ефір подекуди до 3 разів на день.
Кожен сеанс видає його. Німецькі служби радіоперехоплення та французька поліція засікають його передачі, глушать їх і намагаються визначити розташування станції радіопеленгацією: що більший трафік, то вищий ризик, що радиста схоплять. Водночас щовечора транслює на Францію передачі .
Беге мусить знайти спосіб розвантажити цей трафік: далі пропускати все через свою станцію, посилюючи обережність і змінюючи години та місця виходу в ефір; запропонувати Лондону зачитувати на «персональні повідомлення» — безневинні фрази, сенс яких знатимуть лише адресати; або доручити частину обміну кур'єрам, які їздитимуть через Іспанію та Лісабон: безпечніше, але повільніше.
Беге пропонує Лондону «персональні повідомлення», які зачитують на і сенс яких знають лише адресати. Ідею приймають: починає ці безневинні фрази формулою «Прохання послухати кілька персональних повідомлень», і кожна з них повідомляє певній групі про парашутний скид, прибуття агента чи операцію. Перше таке повідомлення, прийняте у Франції у вересні 1941 року, — «Лізетта почувається добре». Цей спосіб зменшує найризикованіший радіотрафік і застосовуватиметься аж до Визволення — аж до повідомлень, що в червні 1944 року дають сигнал до диверсій. Сам Беге недовго користується плодами своєї ідеї: 24 жовтня 1941 року його заарештовують у Марселі, у будинку, який вважався безпечним і виявився пасткою, а 16 липня 1942 року він утікає разом із 10 товаришами з табору у Дордоні.
T04-090