Восени 1940 року прагне привернути імперію на бік Вільної Франції. Після успіху у Французькій Екваторіальній Африці він націлюється на Дакар — велику базу Французької Західної Африки, у порту якого стоїть недобудований лінкор «Рішельє» й зберігаються значні запаси золота. Операція «Загроза», підготовлена разом із Королівським флотом (адмірал ), задіює близько 3 600 вільних французів і 4 300 британців.
План ґрунтується на політичній ставці: гарнізон Дакара, що лишився вірним Віші, приєднається без бою, щойно побачить де Голля. Але губернатор Буассон тримається Віші, а морські підкріплення Віші, що прибули з Тулона, ускладнили ситуацію. 23 вересня емісарів голлістів випроваджують ні з чим, і берегові батареї разом із кораблями Віші відкривають вогонь по флоту союзників.
Де Голль опиняється перед мучливою дилемою: висаджуватися силою — означає пролити кров французів у бою проти французів і ризикнути катастрофою; відмовитися — означає зазнати принизливої невдачі в очах британців та імперії. Вирішувати він має під вогнем.
Після 2 днів перестрілки де Голль і Каннінгем вирішують відмовитися: 25 вересня операцію «Загроза» припиняють. Втрати союзників серйозні — пошкоджені кораблі, зокрема британський лінкор, уражений підводними човнами й артилерією Дакара, — а невдача гучна. У відповідь авіація Віші бомбардує Гібралтар. Ця невдача послаблює позиції де Голля перед Лондоном і Вашингтоном, які сумніваються в його здатності повести за собою імперію. Але він робить висновок: Вільна Франція будуватиметься не силовими акціями проти Віші, а терплячим приєднанням територій і людей. Дакар приєднається до Вільної Франції лише після висадки союзників у листопаді 1942 року.
T05-008