Командир ескадрильї «Блекберн Скуа» британської морської авіації Fleet Air Arm 10 квітня 1940 року отримує ціль, виявлену напередодні: німецький легкий крейсер «Кенігсберг», що стоїть біля причалу в порту Бергена на західному узбережжі Норвегії. Під час вторгнення корабель дістав влучання від норвезької берегової артилерії й нині стоїть у порту, частково знерухомлений.
«Скуа» — гібридний літак, водночас винищувач і пікірувальний бомбардувальник, розрахований на базування на авіаносцях, але тут він діє з Оркнейських островів у Шотландії. А Берген лежить на крайній межі його радіуса дії: політ туди й назад майже не залишить запасу пального, і будь-який зустрічний вітер чи відхилення від курсу через бій може змусити екіпажі сідати на воду в Північному морі. Над фіордом на літаки чекають зенітки порту й, можливо, німецькі винищувачі.
Жоден великий військовий корабель ще ніколи не був потоплений атакою пікірувальних бомбардувальників. Нагода вдарити по нерухомому кораблю біля причалу трапляється рідко. Але на такій відстані ризик для екіпажів високий. Офіцер має вирішити, як використати свої «Скуа».
Ескадрилья здійснює рейд на «Кенігсберг» у Бергені, попри граничну дальність. Вранці 10 квітня 1940 року 16 «Скуа» з ескадрилей 800 і 803, що злетіли з Оркнейських островів, пікірують на «Кенігсберг», який стоїть біля причалу в порту Бергена. Кілька бомб вагою 500 фунтів влучають у крейсер, він перевертається й за кілька годин тоне. Вперше великий військовий корабель потоплено пікірувальними бомбардувальниками — важливий технічний прецедент, який, проте, не скоро повториться через брак вільних авіаносців, бо більшість із них перебуває в Середземному морі. На цілі втрачено лише один «Скуа». Цей успіх живить дискусію про вразливість кораблів перед авіацією, яка лише починається; подальший перебіг війни жорстоко розв'яже її — від Таранто до Перл-Гарбора.
T03-071