На початку 1941 року Велика Британія тримається проти Німеччини сама, але вичерпує запаси золота й доларів. Закони про нейтралітет і правило «cash and carry» («плати й вивозь») вимагають оплати готівкою, якої Лондон більше не може забезпечити.
Рузвельт, переобраний на третій термін, у грудні 1940 року висунув ідею «арсеналу демократій». Частина Конгресу й громадської думки лишається твердо ізоляціоністською й боїться будь-якого зобов'язання, що наблизило б США до війни.
Президент має обрати форму допомоги: нову систему позичання військового обладнання, збереження суворої оплати готівкою або відступ до нейтралітету без допомоги.
Рузвельт домігся ухвалення Закону про ленд-ліз: його схвалили Палата представників (260 проти 165) і Сенат (60 проти 31), а 11 березня 1941 року президент його підписав. Закон дозволяв йому продавати, передавати, позичати чи здавати в оренду оборонне обладнання будь-якій країні, яку визнано життєво важливою для безпеки США, фактично обходячи закони про нейтралітет. Він відкрив потік допомоги союзникам (Велика Британія, згодом СРСР і Китай) на десятки мільярдів доларів і втягнув американську промисловість у воєнні зусилля, зберігши при цьому офіційну позицію неучасті у війні.
T07-050