56-річний , демократ із Джорджії, від 1931 року очолює Комітет у справах флоту Палати представників; він уже домігся ухвалення законів про флот 1934 і 1938 років. 14 червня 1940 року підписує третій закон Вінсона, що збільшує бойовий тоннаж флоту на 11 %.
Того ж дня входить до Парижа. 17 червня Франція просить перемир'я. Американці усвідомлюють, що можуть залишитися сам на сам із Німеччиною в Атлантиці та з Японією в Тихому океані, якщо французький флот, а то й потрапить до рук Осі.
Цього ж 17 червня адмірал , начальник морських операцій, просить у Конгресу 4 мільярди доларів, щоб збільшити флот на 70 %: 257 кораблів і 1 325 000 тонн — аби втримати 2 океани одночасно. Ізоляціоністи засуджують гонитву до війни, а листопадові президентські вибори вже близько.
Вінсонові належить обрати темп: без зволікань винести всю програму на розгляд Палати й обговорити її за кілька днів; тягнути до листопадових виборів, щоб не дратувати розділену громадську думку; або запропонувати скорочену версію, за яку легше проголосувати.
Вінсон без зволікань виносить усю програму на розгляд Палати. 19 червня 1940 року він вносить законопроєкт, який стане Законом про флот двох океанів; Палата ухвалює його за кілька днів без жодного голосу проти (316 голосів проти 0), Сенат підтримує його 10 липня, а підписує 19 липня. Асигнування, збільшене до 8,55 мільярда доларів, передбачає, зокрема, авіаносці класу «Ессекс», лінкори класів «Айова» і «Монтана», 115 есмінців, 43 підводні човни та 15 000 літаків: це найбільший закон про будівництво флоту в американській історії, що збільшує флот на 70 %. Вінсон обстоює в ньому пріоритет авіаносця, «хребта флоту сьогодні». Кораблі, збудовані за цим законом, становлять ядро флоту, який виграє війну на Тихому океані; лінкори класу «Монтана» натомість скасують. Вінсон домінуватиме в морських і військових питаннях у Конгресі до 1965 року; він помирає 1981 року, у віці 97 років.
T02-075