Навесні 1941 року німецька армія доручає 2 конкурентним виробникам, «Геншелю» і «Порше», розробити важкий танк масою 45 тонн. Проте башту, спільну для 2 шасі, має спроектувати й виготовити лише одна фірма — «Крупп» в Ессені. Конструкторське бюро під керівництвом Еріха Мюллера відповідає за ключовий вузол усієї програми.
Залишається вибрати гармату, а від цього залежить уся конструкція башти: її діаметр, броня, постачання боєприпасів. Є 3 варіанти. Гармата, похідна від знаменитої 88-мм зенітки, — громіздка, зате потужна. 75-мм гармата з конічним каналом ствола — з грізною початковою швидкістю снаряда, але витратна: їй потрібні снаряди з вольфрамовим осердям. Або звичайна довгоствольна 75-мм гармата, невибагливіша. Контракти на башти вже переглядають, і рішення мусить бути ухвалене впродовж найближчих тижнів.
«Крупп» зупинився на 8,8-см гарматі KwK 36, похідній від Flak 88, якою озброїли башту, спільну для прототипів «Порше» і «Геншеля», а згодом і на серійному «Тигрі I». Варіант із конічним каналом ствола (7,5-см Waffe 0725) справді замовили в червні 1941 року на 6 башт, але вже в липні 1941 року від нього відмовилися: Німеччині бракувало вольфраму, щоб марнувати цей стратегічний метал на танкові снаряди. Альтернативу — 7,5-см L/70, яку пропонував «Рейнметалл», — відхилили для важкого танка (згодом нею озброїли «Пантеру»). Башта «Круппа» з 88-мм гарматою стала однією з візитівок «Тигра».
T08-029