Від грудня 1939 року британський уряд приймає перші контингенти польських солдатів, виведених через Угорщину та Румунію. План: створити у Великій Британії ядро вільної польської армії, паралельне до французьких формувань (). Але пріоритет, який надають Франції, і небажання британців затримують його створення.
54-річний — військовий історик (до війни професор у Кракові) і польський генерал — командує збірним табором у Кроуфорді (Ланаркшир, Шотландія). Чисельність на 31 грудня 1939 року: 2 200 польських солдатів. Завдання: навчання, організація, очікування.
Труднощі: британського спорядження немає, солдати нудяться без діла, вологий клімат (шкідливий через ризик пневмонії), напруженість із місцевою владою (проблеми з дисципліною через алкоголь, конфлікти з цивільними). Перша шотландська зима: 8 смертей серед польських солдатів (пневмонії, нещасні випадки).
Кукель має вирішити, як корисно зайняти своїх людей.
Кукель проводить інтенсивну військову підготовку. Щоденна програма: стрільба з гвинтівок «Лі-Енфілд», тактичне навчання англійською (прискорений курс), фізична підготовка. Від червня 1940 року (після евакуації з Дюнкерка) поляки в Шотландії об'єднуються з польськими силами, евакуйованими з Франції (Сосабовський, Мачек, Богуша-Шишка). На 30 червня 1940 року у Великій Британії налічується 30 000 польських солдатів. Створюють Окрему бригаду карпатських стрільців (в Єгипті), 1-й польський корпус (Шотландія), 303-тю винищувальну ескадрилью (RAF), 2-й польський корпус (Італія, під командуванням Андерса від 1943 року). На піку 1944 року — 228 000 поляків під зброєю в таборі союзників. Кукель стає міністром оборони польського уряду у вигнанні в 1942–1949 роках. Відмовляється повертатися до комуністичної Польщі. Емігрує до Лондона, відновлює кар'єру історика (публікує Zarys historii wojskowości w Polsce, «Нарис воєнної історії Польщі», 1949). Помирає в Лондоні 1973 року. Польські сили у вигнанні — четверта союзна армія за чисельністю (після США, СРСР, Великої Британії).
T02-071