Від оголошення війни у вересні 1939 року західний фронт завмер: це «дивна війна» — місяці очікування без великих боїв. Взимку 1939–1940 років, однієї з найсуворіших у столітті, сотні тисяч французьких солдатів мерзнуть у казематах лінії Мажино та на передових постах, у холоді, багнюці й нудьзі.
Для вас, солдата, випробування — не вогонь, а моральний дух. Тривала бездіяльність, розлука з рідними, сумнів у сенсі цієї війни, що ніяк не настає, гнітять війська. Кожен відповідає по-своєму: одні — апатією, інші — зусиллями й тренуваннями, а ще інші — пошуками лазівки.
Ви можете змусити себе до дисципліни й тренувань, щоб лишатися готовим і підтримувати товаришів. Можете піддатися вичікуванню й нудьзі у рутині, що деморалізує. Або шукати відпустки та способи втекти від такого життя. У холоді передових постів кожен день очікування випробовує вашу рішучість.
У багатьох частинах зрештою бере гору вичікування й нудьга: тривала бездіяльність «дивної війни» в поєднанні з дуже суворою зимою та командуванням, яке часто не здатне надихнути, підточує моральний дух і бойову підготовку французької армії; дехто занурюється в апатію, алкоголь, а то й подумує про дезертирство. Багато спостерігачів — зокрема у «Дивній поразці» — вкажуть на цей розпад як на одну з глибинних причин краху травня–червня 1940 року. Далеко не всі солдати занепадають, і деякі частини збережуть бойовий дух; але моральне виснаження зими 1939–1940 років важко позначиться на подальшому. Ворог тим часом використовує цю паузу, щоб удосконалити свій план і потренувати війська.
T02-080