Листопад 1941 року. Італійська імперія у Східній Африці існує вже лише на папері. З весни британські, південноафриканські й індійські колони та ефіопські патріоти заполонили величезні території, завойовані 5 років тому. Аддис-Абеба впала, негус Хайле Селассіє повернув собі трон, а великі італійські гарнізони капітулювали один за одним. Лишається тільки один осередок, що тримається на нагір'ях північного заходу Ефіопії: район Гондара, яким командує генерал .
Там, у лабіринті перевалів, фортів і вершин, які обороняють уже місяцями, Назі тримається. Його люди — італійські солдати та колоніальні аскарі — відбили штурм за штурмом, завдавши відчутних втрат нападникам, хоч ті значно переважали за чисельністю й технікою. Але лещата стискаються. Провіант вичерпується, кожен набій на рахунку, ворожа авіація панує в небі, і жоден вантаж уже не може пробитися крізь лінії ворога. Села-фортеці, що прикривали Гондар, падають одне за одним під вогнем патріотів і союзної артилерії.
Генерал знає, що організований опір добігає кінця. Перед ним — гірська місцевість, придатна для розпорошення, але поранених дедалі більшає, а голодні колони довго не протримаються. Настала година вибору.
Назі обрав капітуляцію. Він вів оборону Гондара до крайньої межі, місяцями відбиваючи британців та ефіопських патріотів; коли закінчилися провіант і набої, впали останні опорні пункти, а союзна бронетехніка дійшла до міста, він здався з військовими почестями 27 листопада 1941 року, поклавши край організованому італійському опору у Східній Африці. Понад 20 000 італійських солдатів і аскарі потрапили в полон. Кілька непримиренних відмовилися здаватися й вели ізольовану партизанську боротьбу в горах до 1943 року. Стійкість оборони Гондара принесла Назі репутацію поважаного командира, зокрема й серед супротивників.
T09-058