Вільне місто Данциг, де переважна більшість населення німецькомовна, з 1920 року перебуває під протекторатом Ліги Націй, але на нього зазіхає рейх. З 1933 року його поліцію взяла під контроль місцева нацистська партія: службовець, який не підтримував націонал-соціалізм, не мав у службі майбутнього. Протягом усього серпня 1939 року її керівники таємно готують захоплення польських об'єктів у місті.
1 вересня 1939 року лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» відкриває вогонь по польському гарнізону на Вестерплатте: у місті починається німецька анексія. Усюди польські об'єкти — зокрема Польська пошта, працівники якої барикадуються, — стають цілями, а сили рейху очікують сприяння від місцевих служб.
Інспектор цієї поліції має визначити свою позицію в перший день: активно взяти участь в операціях разом із німецькими силами, обмежитися службою на посту, виконуючи накази «з підтримання порядку», або відмовитися й подати у відставку на знак протесту.
Поліція Вільного міста Данциг, що складалася переважно з етнічних німців і яку очолювали нацисти, стала на бік анексії й активно брала в ній участь уже 1 вересня 1939 року, зокрема під час штурму польської Пошти, оборонців якої взяли в облогу, а потім розстріляли. Уже 2 вересня поблизу Данцига відкрили табір Штуттгоф під керівництвом начальника місцевої поліції — спершу як табір інтернування для польської інтелігенції та опозиціонерів; згодом він став концтабором, де загинуло понад 60 000 людей. Пізніше поліцію Данцига поглинув німецький поліційний апарат (гестапо й поліція порядку, Ordnungspolizei). , нацистський очільник міста, 26 жовтня 1939 року отримав посади гауляйтера й рейхсштатгальтера нового рейхсгау Данциг—Західна Пруссія.
T01-112