Лодзь — промислове місто в центральній Польщі (672 000 мешканців 1939 року, з них 233 000 євреїв — третина населення) — уже 9 листопада 1939 року анексована Німеччиною до рейхсгау Вартеланд. 11 квітня 1940 року декретом Грайзера її перейменовують на Літцманштадт. На момент анексії єврейська громада — одна з найбільших у Польщі; вона зосереджена в районі Балюти та в старому історичному гетто.
8 лютого 1940 року — розпорядження керівника СС у Вартеланді СС-групенфюрера Вільгельма Коппе: створити в Балютах Judenwohnbezirk (єврейський житловий район), куди до 30 квітня 1940 року мають бути переселені всі євреї Літцманштадта. Периметр — 4,1 км², здебільшого нетрі Балют, довоєнного району, що вже й так переповнений. Передбачена місткість — 160 000 осіб.
38-річного Ганса Бібова призначають Gettoverwalter (цивільним адміністратором). Він бізнесмен із Бремена, колишній торговець прянощами, з комерційною освітою. Його заступник займається стосунками з місцевим юденратом, який очолить 62-річний , колишній керівник текстильної фабрики.
Бібов має визначити економічну політику гетто.
Бібов обирає максимальну продуктивну експлуатацію — промислове виробництво для Вермахту й збереження робочої сили. Ґето в Лодзі запечатують 30 квітня 1940 року: огорожа з дерева й колючого дроту, 165 000 мешканців, без газу, без регулярного водопостачання, раціон — 800 калорій на день. Але майстерні працюють: 1942 року 80 % виробництва уніформи для Вермахту припадає на Лодзь. Бібов кілька разів (1942, 1943, 1944) домагається в Берліні продовження існування гетто, аргументуючи його продуктивністю, — тож гетто в Лодзі стає останнім гетто в Польщі, яке ліквідують лише в серпні 1944 року. Загалом через Лодзь проходять 204 000 євреїв; у червні — липні 1944 року близько 7 000 депортують до Хелмна, потім останніх мешканців гетто — до Освенціма в серпні; коли місто звільняють 19 січня 1945 року, там залишаються живими лише 877 євреїв. Румковського, який вірив, що зможе врятувати свій народ адміністративною співпрацею, 27 серпня 1944 року депортують із родиною до Освенціма, де його вбивають. Бібов утікає у квітні 1945 року, у червні 1945-го його захоплюють британці, передають Польщі, у квітні 1947 року судять у Лодзі, засуджують до смерті, і 23 червня 1947 року його вішають.
T02-027