Після знищення 163-ї дивізії під Суомуссалмі Москва терміново посилає 44-ту моторизовану дивізію («Київську») 41-річного генерал-майора Олексія Виноградова — елітне з'єднання з Київського військового округу, оснащене найкращою радянською технікою: 25 000 бійців, 45 танків Т-26 і БТ-7, 85 гармат, 270 моторизованих машин. Особовий склад у літній формі, отриманій на початку жовтня в Україні, без жодної адаптації до північних зимових умов. Дивізія перетинає кордон 29 грудня 1939 року й іде дорогою на Раате (Raatteentie) — вузькою лісовою дорогою завдовжки 110 км у напрямку Суомуссалмі.
З фінського боку: Сііласвуо, поінформований розвідкою ще 28 грудня, готує засідку. Його має за плечима досвід Суомуссалмі: мотті, нічні атаки на лижах, використання холоду (у січні вночі температура падає до мінус 45 °C). Він висуває в авангард, а — в ар'єргард, щоб відрізати відступ.
1 січня 1940 року 44-та дивізія вже зайшла на 35 км углиб фінської території. Її колона розтягується на 30 км окремими, вразливими батальйонними відрізками. Увечері 2 січня її зв'язок обривається: дивізія ізольована на замерзлій дорозі. Виноградов мусить вирішити, як діяти.
Виноградов укріплюється на місці круговим розташуванням і чекає підкріплень. Сііласвуо застосовує вдосконалену доктрину мотті — 6 міцних блокувальних пунктів, що утворюють ізолювальний «акордеон». Підрозділи 44-ї дивізії наїжачуються, займаючи кругову оборону, чекаючи підкріплень, які не прийдуть, — Сталін 6 січня наказав залишити дивізію. Без достатніх дров, у літній формі й з недостатнім харчуванням радянські бійці тисячами замерзають у своїх окопах. Фіни атакують нічними легкими патрулями, знімають передові пости ножем, пускають освітлювальні ракети, щоб дезорієнтувати оборонців. З 5 до 7 січня 1940 року 44-ту дивізію знищено. Остаточний офіційний підсумок (радянські дані, опубліковані після 1991 року): 17 500 убитих і поранених із 25 000, 5 000 полонених, 2 500 зниклих безвісти. Трофеї, захоплені фінами: 43 танки, 70 гармат, 278 моторизованих машин, 300 гранатометів, 6 000 гвинтівок. Фінські втрати: 310 убитих, 618 поранених і 92 зниклих безвісти. Виноградов виривається з оточення з невеликою групою 6 січня й 7-го досягає радянського кордону. Його негайно арештовує НКВС, військовий трибунал у Ленінграді засуджує його до смерті, і 11 січня 1940 року його розстрілюють на площі села Вуоккіярві на очах у вцілілих радянських бійців. 1957 року, за Хрущова, його посмертно реабілітують.
T02-007