47-річний полковник 2 лютого 1940 року приймає командування 12-ю фінською дивізією на фронті Коллаа — одній із найзапекліших ділянок Зимової війни. На північ від Ладозького озера його дивізія перекриває дорогу й залізницю, що ведуть до Лоймоли, проти 8-ї радянської армії Григорія Штерна, яка значно переважає її чисельністю, танками й артилерією.
Від 7 грудня 1939 року жменька фінських батальйонів тримає цю ділянку проти 56-ї та 164-ї радянських дивізій. Лейтенант підсумував їхню впертість славетною формулою: Kollaa kestää — «Коллаа тримається». На цій ділянці також діють та інші грізні снайпери.
У лютому радянські війська підсилюють ділянку 128-ю дивізією та частиною 75-ї дивізії й готують масовані штурми за підтримки нищівної артилерії. Прорив вивів би радянські війська в тил IV армійського корпусу генерала Вольдемара Гегглунда, який обороняє північний берег Ладоги.
Свенссону належить обрати, як зустріти удар: утримувати людей на головній лінії в статичній обороні; побудувати оборону вглиб, погоджуючись на місцеві відступи й контратакуючи в лісах; або вимагати від командування масових підкріплень, ризикуючи оголити інші фронти.
Свенссон будує оборону вглиб, місцями поступається територією і контратакує в лісах. Попри загальний радянський наступ, розпочатий 2 березня, 12-та дивізія утримує Коллаа до припинення вогню 13 березня 1940 року — після 97 днів боїв від 7 грудня. Втрати фінів оцінюють приблизно в 1 500 убитих і поранених, радянські — близько 8 000. Московський мир, проте, віддає весь регіон СРСР. Свенссон отримує звання генерал-майора 18 грудня 1941 року, під час Війни-продовження, і помирає 1946 року. Формула Kollaa kestää залишається у Фінляндії крилатим висловом, що уособлює стійкість.
T02-041