1 січня 1940 року зі своєї штаб-квартири в Міккелі Маннергейм оприлюднює наказ по Збройних силах Фінляндії — текст, який він пише власноруч; його розсилають у бойові частини, і офіцери читають його вголос перед усіма військами фронту. За скандинавською військовою традицією головнокомандувач щороку на Новий рік так письмово звертається до своїх солдатів.
Цього 1 січня Фінляндія вже 33 дні чинить опір СРСР. Суомуссалмі відбито, Толвайярві став успіхом, Раате ось-ось буде знищено. У штабі знають, що радянська сторона вже втратила 40 000 чоловік. Але Маннергейм передчуває, що за цим першим залпом перемог піде другий, масований радянський наступ, адже Тимошенко вже готує реорганізацію. Тож треба підтримувати бойовий дух, не підживлюючи хибної ейфорії.
Підготовлено 3 варіанти тексту. Перший, короткий, на 250 слів, відверто пропагандистський і цілком присвячений перемогам. Другий, середній, на 600 слів, прагне рівноваги. Третій, довгий, на 1 100 слів, витриманий в історичному й патріотичному дусі.
Маннергейм має обрати, який із них ухвалити.
Маннергейм обирає довгий варіант, історичний і патріотичний. Наказ від 1 січня 1940 року — найдовший за весь час його командування. Ключовий текст: «Фінські солдати! Війна, яку ми ведемо, справедлива. Ми б'ємося за наше право існувати як вільний народ на своїй батьківщині. (...) Ви показали, що фінський солдат уміє воювати — і вміє перемагати. Світ дивиться на нашу країну зі здивуванням і захопленням. (...) Але випробування не закінчилося. Готуйтеся до ще тяжчого бою. Фінляндія мусить вистояти.» Поширення: 350 000 примірників роздають на фронті за 48 годин через військову пошту. Уголос читають офіцери вранці 2 січня в усіх частинах. Вплив на бойовий дух: підтверджений звітами Військової психологічної служби — зростання виміряного бойового духу на 23 %. Текст також публікують у фінській цивільній пресі, а Служба зовнішньої пропаганди Фінляндії перекладає його 14 мовами й поширює в усіх західних демократіях. Франція, Велика Британія та США цитують його в пресі. Це один із найвдаліших пропагандистських текстів Зимової війни. Маннергейм повторюватиме цю практику щороку 1 січня — 1941, 1942, 1943 і 1944 року. Його останнє військове звернення — наказ про припинення вогню від 19 вересня 1944 року.
T02-052