Літо 1940 року. Париж окупований. Завод «Сітроена» на набережній Жавель, власність групи «Мішлен», зобов'язують виробляти вантажівки для Вермахту. Але підприємство приховує й інший скарб: TPV (Toute Petite Voiture, «зовсім маленький автомобіль»), прототип народного автомобіля, що його в суворій таємниці розробили наприкінці 1930-х років.
Німецькі технічні керівники, які тим часом розробляють майбутній «Жук» і його військову версію Кюбельваген, виявляють жваве зацікавлення цим французьким проєктом. Кілька прототипів досі існують, розосереджені по цехах і випробувальних центрах.
Буланже, який відмовляється від будь-яких прямих контактів із німецькою владою, мусить вирішувати: дати оглянути ці прототипи, віддати їх або зробити так, щоб вони зникли і жодного військового застосування з них не вийшло.
Буланже й дирекція (разом із «Мішлен», головним акціонером) вирішили позбавити німців доступу до TPV: прототипи сховали в таємних місцях, деякі закопали чи замаскували, інші знищили, щоб із них не зробили військову версію, як це сталося з «Жуком» і Кюбельвагеном. Проєкт лишався прихованим усю війну; Буланже вдосконалював його концепцію, а 2CV було представлено світові лише 1948 року. Довгий час вважали, що вціліли лише 2 прототипи, аж поки 1994 року в одній клуні не знайшли кілька схованих TPV. Буланже значився в німецькому чорному списку «ворогів рейху».
T04-162