Восени 1941 року американській армії бракує гвинтівок. Виробництво нової напівавтоматичної M1 «Гаранд» зростає надто повільно: Спрінгфілдський арсенал, єдиний державний виробник, перевантажений і не встигає за темпами, яких вимагають мобілізація та ленд-ліз.
В арсеналі Рок-Айленд на Міссісіпі повна оснастка для старої гвинтівки з ручним затвором M1903 «Спрінгфілд» лежить на складі з 1919 року. Сам арсенал гвинтівок більше не виробляє: він перейшов на артилерію, механізми віддачі, лафети й кулемети «Браунінг». Ця оснастка — негайні виробничі можливості, але для зброї, яку вважають застарілою.
Управлінню озброєнь треба вирішити: чи відроджувати M1903 за допомогою цієї законсервованої оснастки, чи чекати, поки «Гаранд» наростить темпи, чи покластися лише на державні арсенали?
Управління озброєнь вирішило знову запустити законсервовану в Рок-Айленді оснастку M1903, не чекаючи, поки «Гаранд» наростить темпи. Після переговорів контракт передали приватному виробникові, «Ремінгтон Армз»: оснастку, що зберігалася з 1919 року, перевезли з Рок-Айленда на завод «Ремінгтон» в Іліоні (штат Нью-Йорк), і виробництво M1903 відновилося наприкінці 1941 року (приблизно з серійного номера 3 000 000). Це рішення дало сотні тисяч додаткових гвинтівок, поки Спрінгфілдський арсенал зосередився на «Гаранді»; M1903, а потім її спрощена версія M1903A3 залишалися у виробництві до 1944 року.
T09-001