7 січня 1941 року Рузвельт указом створює Управління виробничого менеджменту (ОПМ), щоб координувати промислове виробництво, яке стрімко зростає під тиском союзницьких замовлень. Очолює його незвичний тандем: , бізнесмен з автомобільної галузі, і , профспілковий лідер.
Кнудсен, данський іммігрант, який став одним із найбільших організаторів американської промисловості, зсередини знає конвеєри, які тепер мають переорієнтуватися на воєнну продукцію.
Але ОПМ має вроджену ваду: воно не має жодних примусових повноважень щодо підприємств. Воно може встановлювати пріоритети в розподілі дефіцитних матеріалів, але не може нав'язувати квоти. Кнудсену треба обрати метод, щоб залучити промисловців, які досі випускають переважно цивільні товари.
Кнудсен віддав перевагу переконанню та добровільній співпраці з великими промисловцями, спираючись на стимули й особистий авторитет, а не на примус, якого ОПМ усе одно не мало. Цей підхід виявив свої межі через повільну перебудову: його критикували як надто м'який, і в січні 1942 року від нього відмовилися на користь Ради військового виробництва, наділеної значно ширшими повноваженнями.
T06-044