Від 1936 року Бельгія вийшла з локарнських зобов'язань і відмовилася від військового союзу з Францією, обравши політику незалежності: триматися осторонь блоків і сподіватися, що її не втягнуть у нову війну. У 1937 році країна навіть отримала від Берліна гарантію поваги до її нейтралітету.
1 вересня 1939 року Німеччина вторгається до Польщі; 3 вересня Лондон і Париж оголошують їй війну. Одразу французький і британський уряди закликають Брюссель стати на їхній бік або принаймні розпочати переговори між штабами, щоб скоординувати оборону бельгійської території на випадок німецького нападу.
і його уряд мусять вирішити: відкрито стати на бік союзників, ризикуючи спровокувати Гітлера, чи зберегти суворий нейтралітет, поспіхом розпочавши мобілізацію та переозброєння країни.
Бельгія зберегла суворий нейтралітет, мобілізуючись і переозброюючись. 3 вересня 1939 року уряд підтвердив свою незалежність і відмовився від офіційних переговорів між штабами, яких домагалися Франція та Велика Британія, побоюючись, що вони стануть приводом для німецького вторгнення. Проте дозволив неофіційні контакти на випадок потреби (через свого друга, британського адмірала флоту Роджера Кіза), а також оголосив загальну мобілізацію й прискорене переозброєння. Цю позицію озброєного нейтралітету зберігали до німецького вторгнення 10 травня 1940 року.
T01-100